Законопроект (реєстр. №2691) спрямований на підвищення ефективності роботи фондів соціального страхування за рахунок раціонального використання коштів, що спрямовуються на утримання їх адміністративного апарату, а саме: зосередження функцій, пов'язаних з формуванням страхових коштів в одному органі та запровадження єдиної для усіх фондів інформаційної бази, що забезпечить прозорість фінансових потоків, підвищить платіжну та звітну дисципліну платників страхових внесків та цільове використання страхових коштів.
Комітет вважає, що законопроект практично спрямований на вирішення одного питання організаційно-фінансового забезпечення ведення реєстру соціального страхування. Власне це є єдиним завданням формування уповноваженого органу, обов'язки якого поки покладаються на Пенсійний фонд.
На думку членів Комітету, практично у законопроекті не досягається головна мета спрощення адміністрування та економія коштів: за фондами залишаються всі повноваження; не вирішено питання зниження розміру внеску за рахунок економії адміністративних витрат, тобто не досягається основна ціль введення єдиного соціального внеску.
Члени Комітету вважають, що законопроект потребує уточнення в частині термінології, зокрема, щодо того, що єдиний соціальний внесок це не тільки консолідований страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, але і медичне страхування.
На думку Комітету, у тексті законопроекту має застосовуватися термін "єдиний соціальний внесок" без його скорочення "внесок".
Члени Комітету пропонують доповнити перше речення абзацу третього підпункту одинадцятого пункту 19 проекту з метою приведення терміну у відповідність до положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після слова "накопичувальних" необхідно доповнити словом "пенсійних".
Народні депутати також вважають, що деякі норми законопроекту необхідно узгодити між собою, звертають увагу на те, що низка положень законопроекту носить суперечливий характер.
Комітет зауважив, що зміни які вносяться законопроектом до кількох статей Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" потребують доопрацювання.
На думку народних депутатів, належне запровадження норм проекту вимагає більш чіткої програми організаційно-фінансових змін.