Законопроектом (реєстр. № 2206) пропонується заборони звернення стягнення за виконавчими документами на житлове приміщення за наявності певних умов. Зокрема: громадяни повинні постійно проживати у цьому житлі та бути в ньому зареєстрованими; їх сукупний місячний дохід має бути нижчим за встановлений законом прожитковий мінімум; наявність боргів, що виникли внаслідок несвоєчасної плати за утримання житла та комунальної плати, та звернення стягнення за них; наявність перед громадянами заборгованості із заробітної плати, інших видів доходу; якщо ці громадяни не відмовлялися від укладання договору про реструктуризацію заборгованості. При цьому дія вказаної заборони має тимчасовий характер: до погашення заборгованості перед ними із заробітної плати, пенсій, соціальних виплат та компенсації витрат від знецінення грошових заощаджень.
Під час обговорення проекту звернуто увагу на те, що, умови, наявність яких є підставою для заборони виселення, можуть бути спрощені. При цьому головною умовою, за наявності якої громадяни не можуть бути виселені із житла, має бути відсутність у них іншого житла. Висловлювалася й пропозиція, що вказана заборона повинна бути постійною, а не тимчасовою, як це передбачається проектом.
Зазначалося також, що Закон “Про виконавче провадження” регулює не питання конфіскації майна, а питання звернення стягнення на майно. В свою чергу, конфіскацією відповідно до ст. 354 Цивільного кодексу України визнається позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення, внаслідок якої конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно. У зв‘язку з цим у назві проекту термін “конфіскація житла” пропонується замінити на “звернення стягнення на житло”.