Законопроектом (реєстр. №4311) пропонується визначити повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю; встановити заборону порушувати строки, періодичність та порядок виплати заробітної плати; виключити із чинного закону норму, яка передбачає можливість визначати колективним договором виплату частини заробітної плати натурою.
Проектом також передбачається встановити, що керівники юридичних осіб та фізичні особи-підприємці, які не виконують свої зобов'язання щодо виплати заробітної плати, підлягають тимчасовому обмеженню у праві виїзду за межі України.
Члени Комітету, підтримуючи спрямованість положень проекту на ліквідацію заборгованості з заробітної плати та створення додаткових запобіжників проти порушень прав працівників на оплату праці, водночас висловили деякі зауваження до законопроекту.
Вони, зокрема, зазначили, що визначення у Законі "Про оплату праці" конкретних функцій та повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, не є предметом регулювання даного закону.
Народні депутати стосовно пропозиції скасувати виплату заробітної плати в натуральній формі зазначили, що чинна законодавча норма щодо можливості виплати не більше 30% нарахованої заробітної плати натурою за ціною не вище собівартості у тих галузях або за тими професіями, де така виплата є звичайною або бажаною для працівників, відповідає вимогам Конвенції МОП про захист заробітної плати №95, ратифікованої Україною.
Парламентарії також відзначили: практика застосування цієї норми свідчить, що виплата зарплати натурою характерна тільки для суб'єктів господарювання у сфері сільського господарства. На їхню думку, скасування такої норми може призвести до збільшення існуючої та утворення нової заборгованості з оплати праці та до колізії у застосуванні правових норм.
Зміни до статті 36 Закону "Про оплату праці" на думку членів Комітету, потребують узгодження з положеннями Закону "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", статті 3771 Цивільного процесуального кодексу, зокрема, щодо наявності у таких осіб статусу боржника та запровадження обмеження права їх виїзду за кордон лише при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).