Проектом (реєстр. №0906), зокрема, пропонується передбачити, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування визнаються суб’єктами господарювання в тій частині їх діяльності, яка за своїм характером є господарською. А також включити до Господарського кодексу положення про визнання недобросовісною конкуренцією дії суб’єкта господарювання щодо використання тотожного або схожого до ступеня змішування комерційного найменування.
За словами голова Комітету В.Заплатинського, безсистемний розгляд проектів законів про внесення змін як до Цивільного, так і до Господарського кодексів може призвести до ігнорування окремих положень Конституції України та неврахування мети кодифікації на сучасному етапі розвитку законодавства. Тому ще у травні 2004 року було створено робочу групу для підготовки законодавчої пропозиції щодо одночасного і системного внесення змін до Господарського та Цивільного кодексів України.
Проте остаточну редакцію проекту "Про внесення змін до Господарського кодексу України" не було погоджено до завершення роботи Верховної Ради України четвертого скликання через розбіжності учасників групи по ряду концептуальних питань. Зокрема: щодо розмежування предмету регулювання кодексів; узгодження кодексів в частині: видів та організаційних форм суб‘єктів господарювання; створення, припинення, управління юридичними особами; загальних положень про договір; підходу до принципу свободи договору; відповідальності в галузі приватноправових майнових відносин тощо.
Враховуючи важливість питань, що покликаний врегулювати цей законопроект, Кабінет Міністрів запропонував винести його на розгляд за процедурою другого читання. У своєму висновку Кабінет Міністрів України зазначає, що Господарський кодекс "не став кодифікованим нормативним актом у сфері господарювання, а механічно поєднав норми різних правових інститутів, що ускладнює його застосування. Тому законопроектом передбачено внесення низки змін до Господарського кодексу з метою взаємоузгодження його положень та узгодження із іншими нормативно-правовими актами".
Протягом підготовки законопроекту до другого читання надійшли зауваження та пропозиції від суб’єктів законодавчої ініціативи, науковців, Національного банку України, державних та судових органів. Із 50 пропозицій, внесених до порівняльної таблиці, враховано 49.