Законопроект (реєстр. №3403) спрямований на захист прав дітей, батьки яких тимчасово не можуть виконувати обов’язки щодо піклування про них з поважних причин.
Зокрема, пропонується доповнити Цивільний та Сімейний кодекси положеннями, якими передбачається встановлення органами опіки та піклування тимчасової опіки та тимчасового піклування над дітьми за спільною заявою батьків, або заявою того з батьків, з ким проживає дитина, на період, коли з поважних підстав батьки не можуть виконувати свої батьківські обов’язки. Здійснення контролю за умовами утримання, виховання і навчання такої дитини покладається на органи опіки та піклування.
Під час обговорення члени Комітету зауважили про доцільність додаткового законодавчого захисту дітей, які внаслідок соціальних, економічних та морально-психологічних причин залишилися при живих батьках без необхідної опіки, виховання та емоційної підтримки. Кількість таких дітей в Україні щороку збільшується за рахунок тих, батьки яких поїхали працювати за кордон.
Народні депутати зазначали також, що законодавча пропозиція є уточнюючою до діючих норм чинного законодавства та визначає окремі особливості забезпечення захисту прав та законних інтересів дітей, батьки яких з поважних підстав не можуть виконувати обов’язки щодо них, виходячи з передумов встановлення опіки та піклування.
Водночас, парламентарії зауважили, що приписи законопроекту щодо встановлення тимчасової опіки (піклування) за заявою того з батьків, з ким проживає дитина, потребують доопрацювання в частині врахування прав другого з батьків, якщо він (вона) не позбавлений батьківських прав. Під час подальшої роботи над проектом, вважають члени Комітету, необхідно врахувати положення Сімейного кодексу. Так, відповідно до статті 141 мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Згідно зі статтею 151 батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Додатково слід врахувати, що баба, дід зобов'язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу (стаття 265 Сімейного кодексу).
Крім цього, на думку членів Комітету, необхідно уточнити норми проекту, що пов’язують право одного з батьків на подання заяви про встановлення тимчасової опіки (піклування) з проживанням із ними дитини. Зокрема, підстави, періоди проживання та момент у який проживання з одним із батьків є фактом, що породжує юридичний наслідок.