У засіданні взяли участь народні депутати, представники Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів, Ради національної безпеки і оборони, міністерств: економіки, оборони, фінансів, внутрішніх справ, промислової політики, Служби безпеки, Державної компанії "Укрспецекспорт", Національного космічного агентства України, Державної служби експортного контролю, керівники і генеральні конструктори наукового-технічних комплексів, підприємств оборонно-промислового комплексу.
Голова Комітету Анатолій Кінах, відкриваючи комітетські слухання, наголосив: "У питаннях розвитку оборонно-промислового комплексу держава повинна мати свою стратегію, чітко визначені основні засади зовнішньої і внутрішньої політики".
А.Кінах нагадав про затверджені базові програми, які на сучасному етапі вимагають удосконалення. Парламентський Комітет з питань національної безпеки і оборони ставить питання про питання про необхідність затвердження Стратегії національної безпеки, яка разом з Воєнною доктриною є базовими документами в реалізації державної політики у цих напрямах. Затверджені Державна програма розвитку ЗС України до 2011 року, Державна програма розвитку спецтехніки і озброєння, Національна програма розвитку ракетно-космічного комплексу тощо.
Водночас Голова Комітету констатував, що відсутність державної політики у сфері військово-оборонного комплексу створило серйозну ситуацію низького рівня виконання законів і програм.
А.Кінах висловив невдоволення з приводу того, що не працює Рада головних конструкторів при Кабінеті Міністрів, не виконується Бюджетна резолюція при підготовці Державного бюджету на наступний рік. "Нас дуже турбують невизначені пріоритети, які відповідають стратегічним інтересам держави", - наголосив Голова Комітету.
Детальний аналіз ситуації оборонно-промисловій галузі дав заступник міністра промислової політики Володимир Рижов. Він, зокрема, повідомив, що військово-промисловий комплекс держави майже на 100% є експортно орієнтованим, Збройні Сили України фактично не поповнюються новою технікою виробництва вітчизняних підприємств оборонного комплексу. "Україна має достатній конструкторський потенціал. Ще має виробничі потужності. Питання полягає у їхньому ефективному використанні для виробництва нової військової техніки, яка в першу чергу повинна піти на оснащення Збройних Сил України", - зазначив перший заступник міністра.
Голова Комітету з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при Президентові України Юрій Терещенко наголосив на тому, що сьогодні вітчизняні оборонні підприємства неспроможні запропонувати Збройним Силам нові види озброєння. "Складається враження, що вітчизняний оборонний комплекс існує сам по собі, а держава сама по собі", - зазначив він.
Ю.Терещенко запропонував на законодавчому рівні визначити статус оборонного комплексу держави, посилити вертикаль управління оборонним комплексом шляхом створення Державного комітету з питань оборонного комплексу. Він також наголосив на необхідності поєднання зусиль органів виконавчої і законодавчої влади для підвищення ефективності роботи вітчизняного оборонно-промислового комплексу, повного використання його можливостей для здійснення прориву у подоланні технологічного відставання України від провідних країн світу.
Занепокоєння і стурбованість нинішнім станом оборонно-промислового комплексу прозвучали і у виступах інших учасників комітетських слухань. У своїх виступах вони наголошували на актуальних і водночас болючих проблемах, як низькі темпи розробки, освоєння у серійному виробництві нових зразків озброєння, військової і спеціальної техніки та впровадження сучасних технологій. Промовці говорили про призупинення технологічного оновлення оборонних виробництв та створення нових спеціальних технологій, що веде до зниження рівня конкурентоспроможності продукції оборонних галузей, незавантаженість потужностей підприємств оборонно-промислового комплексу, у тому числі, підприємств, віднесених урядом до переліку стратегічно важливих для забезпечення оборони та національної безпеки держави.
Тривогу в учасників слухання викликає відсутність максимально можливих технологічно-замкнених ланцюжків з виробництва нових зразків оборонно-військової техніки з метою зменшення військової залежності від інших держав, незадовільні темпи переходу оборонних підприємств на нові сучасні стандарти якості, продовження процесів банкрутства або санації підприємств ОПК, старіння та втрата кадрового ресурсу, відтік кваліфікованих працівників та зниження мотивації до праці у молодих фахівців.
У виступах вказувалося на відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів Плану заходів виконання у 2006 році Державної програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2010 року, недосконалість законодавчої бази у сфері державного регулювання діяльності ОПК та державної підтримки процесів його реформування та розвитку, невизначеність пріоритетів за основними напрямами розвитку ОВТ та переліку критичних технологій в інтересах національної безпеки і оборони, недосконалість системи управління ОПК, зокрема, структури розподілу функцій центральних органів виконавчої влади.
Учасники слухань наголошували, що основні проблеми розвитку ОПК набули системного характеру і обумовлені неефективністю існуючої системи державного управління у сфері діяльності ОПК, яка не спроможна забезпечити дієву державну підтримку та розвиток оборонних підприємств у ході реформування ОПК.
За підсумками обговорення учасники слухань ухвалили рекомендації. У них відзначається, що багато підприємств, конструкторських бюро, відомих своїми видатними досягненнями у розробці і випуску оборонної техніки на рівні і вище кращих світових досягнень, втратили чи втрачають потужний виробничий і інтелектуальний потенціал, досвід і можливості нарощування обсягів експортної продукції і валютних надходжень.
Учасники слухань рекомендують у сфері нормативно-правового забезпечення Верховній Раді прийняти у першому півріччі 2007 року закон про військово-технічне співробітництво з іноземними державами;
Кабінету Міністрів розробити та внести до кінця 1-го півріччя 2007 року на розгляд Верховної Ради України проект законодавчого акту щодо державного регулювання у сфері діяльності ОПК, передбачивши визначення правового статусу цього комплексу та суб'єктів, що знаходяться у сфері його управління, цілей та напрямів державної політики, основних принципів, форм і методів державного управління та регулювання, спрямованих на збереження державного контролю у процесі реструктуризації і приватизації оборонних підприємств, створення фінансово-кредитних та податкових важелів для стимулювання розвитку, в тому числі зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів ОПК.
Кабінету Міністрів також рекомендовано розробити та подати на розгляд Верховної Ради проект закону, яким визначається порядок і механізм здійснення взаєморозрахунків у негрошовій формі (офсет, лізинг тощо) у зовнішньоекономічній діяльності підприємств ОПК та вдосконалити законодавчо-нормативну базу у сфері експортного контролю.
У сфері розвитку оборонно-промислового комплексу України та виконання завдань трансформаційних процесів учасники слухань рекомендують утворити урядовий орган державного управління з питань реалізації державної військово-технічної, військово-промислової політики та військово-технічного співробітництва з іноземними державами, поклавши на нього повноваження державного замовника з підготовки виробництва і створення спеціальних технологій та матеріалів для виготовлення нового і модернізації існуючого озброєння та військової техніки (ОВТ), а також утилізації непридатних для подальшого використання боєприпасів. Крім того, передати цьому органу в управління державні підприємства, які спеціалізуються на розробці та виробництві ОВТ і державну частку акцій акціонованих підприємств і об'єднань оборонного профілю.
Учасники слухань рекомендують внести зміни і доповнення до Державної програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2010 року у відповідності до вимог Закону України "Про державні цільові програми", передбачивши здійснення заходів, узгоджених з державною програмою розвитку озброєння та військової техніки на період до 2015 року.
Ухвалені рекомендації і у сфері зовнішньоекономічних зносин, якими учасники пропонують вважати експорт ОВТ одним з пріоритетних напрямків зовнішньоекономічних відносин України для забезпечення її національних інтересів, а також вжити додаткових заходів з метою підвищення ефективності дій органів виконавчої влади, дипломатичних установ за кордоном, ДК "Укрспецекспорт" та інших спецекспортерів з просуванням українських товарів військового призначення та подвійного використання на зовнішні ринки.