Законопроектом (реєстр. №3417) пропонується надати соціальні гарантії громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, а також учасникам по збиранню ядерних зарядів, зокрема,прирівняти їх до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Проектом закону передбачено внесення змін до статей 14, 54 та 55 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими пропонується:
встановлення для учасників по збиранню ядерних зарядів статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з віднесенням до категорій 1, або 2, або 3;
призначення учасникам ядерних випробувань, учасникам військових навчань із застосуванням ядерної зброї, учасникам ліквідації інших ядерних аварій, а також учасникам по збиранню ядерних зарядів, які віднесені до І категорії, мінімального розміру пенсій, передбачених статтею 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що встановлюється для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також передбачити призначення їм пенсій із зниженням пенсійного віку: для І категорії цих осіб – на 10 років, для ІІ категорії – на 8 років, для ІІІ категорії - на 5 років.
Під час обговорення проекту народні депутати зазначали, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що пропозиція про розширення пільг учасникам ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, а також розширення кола цих осіб в рамках Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не узгоджується з ідеологією цього закону. Експерти наголошують, що він є спеціальним законом, прийняття якого було пов’язане з конкретною подією і довготривалим проявом її наслідків. Це відображено як у його назві, так і у чітко визначеній меті – "захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території" (стаття 1), а також підтверджується чітко окресленим колом осіб, на яких спрямована дія цього Закону - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи (стаття 9). Відповідно, у разі поширення дії його положень на осіб, які не належать до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, навіть за умови, що вони брали участь в ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях під час проходження дійсної військової служби, базовий закон потребуватиме значно ґрунтовніших, концептуальних змін ніж ті, що пропонуються у законопроекті. Іншим варіантом реалізації ідеї, покладеної в основу законодавчої пропозиції, який видається цілком прийнятним, може бути прийняття окремого закону, присвяченого питанням соціального захисту громадян, які брали участь в ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях тощо.