Законопроектом (реєстр. №3193) пропонується доповнити статтю 86 Господарським кодексом (ГК) новою частиною, у якій передбачається, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ) підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Після спливу цього строку при прийнятті рішень загальними зборами та визначення їх кворуму враховується кількість голосів учасників, пропорційна фактично сплаченим часткам статутного капіталу, незалежно від факту внесення (невнесення) відповідних змін до статуту товариства.
Прийняття проекту, на думку суб‘єкта права законодавчої ініціативи, сприятиме попередженню та вирішенню корпоративних конфліктів у випадку несплати одним із учасників товариства своєї частки статутного капіталу.
Під час обговорення члени Комітету висловили низку зауважень до проекту. Йшлося й про висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради.
Експерти, насамперед, зазначають, що дії ТОВ (ТДВ) у разі невнесення учасниками своїх часток до статутного капіталу товариства регулюються не ГК, а Цивільним кодексом (ЦК) (дублюються у Законі "Про господарські товариства"). Згідно з частиною 3 статті 144 ЦК (частина 2 ст. 52 Закону "Про господарські товариства"), якщо учасники ТОВ до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства. Виходячи з цього, законом чітко визначені наслідки невнесення учасниками товариства своєї частки до статутного капіталу товариства. Тому, вважають експерти, встановлювати загальне правило, як саме мають голосувати учасники у разі невнесення ними своєї частки до статутного капіталу, немає необхідності. На думку фахівців, його запровадження фактично узаконить можливість невнесення учасником своєї частки до статутного капіталу товариства з запровадженням до такого учасника певних негативних наслідків. Проте для цього слід ще й внести відповідні зміни до статті 144 ЦК та статті 52 Закону "Про господарські товариства", оскільки без цього відповідні положення цих статей будуть суперечити ст. 86 ГК України.
У висновку Управління зазначається, що законодавчого врегулювання потребує лише питання щодо визначення кворуму загальних зборів, які мають приймати визначене у частині 3 статті 144 ЦК (частині 2 статті 52 Закону "Про господарські товариства") рішення з тим, щоб учасник, який не вніс свою частку повністю. не блокував його прийняття.