Законопроект (реєстр. №2352а), згідно з пояснювальною запискою, спрямований на врегулювання правовідносини за участю Міністерства фінансів, місцевих фінансових органів, Державної казначейської служби, Державної фінансової інспекції та їх територіальних органів, органів доходів і зборів шляхом визначення для них окремих категорій справ, у яких вони звільняються від сплати судового збору.
Зокрема, передбачається визначити, що вказані органи державної виконавчої влади звільняються від сплати судового збору при виконанні конкретних, лише їм притаманних повноважень саме за їхніми позовами до суду. При цьому, пропонується виключити з переліку органів державної влади, які мають пільги щодо сплати судового збору, Державну службу фінансового моніторингу і Національний банк України.
На засіданні Комітету зазначалося: однією з основних засад судочинства, що визначені у частині третій статті 129 Конституції України, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Тому, наголошували народні депутати, звільнення органів державної виконавчої влади від сплати судового збору може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов’язані сплачувати відповідний збір, що на практиці означатиме звуження їх права на звернення до суду.
Також слід враховувати, йшлося на засіданні Комітету, що відповідно до статті 9 Закону "Про судовий збір" кошти судового збору, який сплачується до спеціального фонду Державного бюджету, спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.
Тому, зазначали також члени Комітету, звільнення органів державної виконавчої влади від сплати судового збору призведе до зменшення відповідних надходжень до спеціального фонду Державного бюджету і, як наслідок, до зменшення обсягу фінансування судової влади, що не узгоджується з частиною першою статті 130 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів, та частиною другою статті 140 Закону "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою забезпечення функціонування судової влади передбачає визначення в Державному бюджеті видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону, а також законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів.
