Законопроект (реєстр. №2409) розроблено з метою спрощення процедур, що застосовуються під час припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців, скорочення терміну державної реєстрації припинення таких осіб. Прийняття законопроекту, зазначається у пояснювальній записці: створить умови, за яких процедура припинення підприємницької діяльності фізичними особами - підприємцями за їх рішенням буде виконуватися протягом одного робочого дня; забезпечить на законодавчому рівні скорочення строків проведення позапланових перевірок контролюючими органами тих фізичних осіб – підприємців, якими прийнято рішення щодо припинення підприємницької діяльності; дозволить скоротити строк пред’явлення вимог кредиторів до таких осіб, що не може становити менше двох і більше трьох місяців з дня опублікування відповідного повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням; покращить місце України у світових рейтингах і підвищить інвестиційну привабливість України.
На засіданні Комітету, зокрема, зазначалося, що Основним Законом України встановлено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (частина перша статті 42). Як визначено частиною першою статті 50 Цивільного кодексу України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення такої діяльності (частина п’ята статті 50-1 Цивільного кодексу).
На засіданні наголошувалося, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку навело низку зауважень, зокрема, і про суперечність положень законопроекту статтям 13 та 42 Конституції України.
Комітет, аналізуючи проект закону, виходить з того, що правові засади і гарантії підприємництва, правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання визначаються виключно законами України (стаття 92 Конституції України).