Проектом (реєстр. №3412) передбачено, зокрема, схвалити Рекомендації, відповідно до яких Верховна Рада має забезпечити прийняття законів: про пробацію; щодо призначення пенсії засудженим особам під час відбування покарання; щодо пенсійного забезпечення осіб, які працюють за кордоном; про свободу мирних зібрань; про Концепцію державної етнонаціональної політики України; про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою; про національно-культурні автономії; про національні меншини в Україні.
Згідно із документом, необхідно щороку передбачати в Державному бюджеті кошти для належного фінансування утримання засуджених осіб та осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також для забезпечення зазначеної категорії осіб достатньою медичною допомогою.
Планується також рекомендувати уряду внести на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів, в якому були б враховані рекомендації Місії із спостереження за виборами народних депутатів України 28 жовтня 2012 року ОБСЄ/БДІПЛ та інших місій офіційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій.
Відповідно до Рекомендацій, уряд також має передбачити у Державному бюджеті на 2014 рік асигнування, спрямовані на забезпечення органів та підрозділів внутрішніх справ системами відеофіксації заходів, що проводяться в межах реалізації завдань оперативно-службової діяльності, для недопущення порушень прав і свобод людини, а також протиправних дій щодо працівників міліції, уникнення необґрунтованих скарг на них.
Міністерству внутрішніх справ, Генеральній прокуратурі, Службі безпеки, Державній пенітенціарній службі рекомендовано вжити заходів щодо недопущення практики жорстокого поводження та катування осіб, які перебувають під контролем працівників цих органів.
Як зазначалося під час обговорення, лише за 2012 рік Верховною Радою було ухвалено низку законів, які матимуть суттєвий вплив на захист прав людини, відтак “є всі підстави констатувати, що у нашій державі створена відповідна законодавча база щодо забезпечення прав і свобод людини”. Водночас, наголошували учасники засідання, “на практиці між законодавчим декларуванням прав людини та їх фактичним забезпеченням існує великий розрив, подолання якого вбачається одним з головних завдань в сфері прав людини”.