Проект закону (реєстр. №2522а) спрямований на вдосконалення положень Конституції України та посилення існуючих гарантій незалежності суддів, що дасть змогу змінити існуючу процедуру призначення та звільнення суддів, зменшити роль політичних органів у цьому процесі та дозволить передати повноваження щодо вирішення питань, пов’язаних із діяльністю суддів до відання органів, більшу частину складу яких становитимуть судді.
Зокрема, законопроектом пропонується передбачити у частині третій статті 55 Конституції України право кожної особи на справедливий і гласний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом, утвореним законом. Змінами до статті 85, 125 передбачається закріпити, що визначення мережі судів, їх утворення, реорганізація та ліквідація здійснюється шляхом прийняття закону. Змінами до статей 106, 126, 128 пропонується удосконалити порядок призначення та звільнення судді. Передбачається, що суддя суду загальної юрисдикції призначається на посаду безстроково Президентом України. При цьому, закріплюється, що рішення Глави держави щодо призначення суддів чи звільнення їх з посади прийматимуться виключно на підставі та згідно з поданням Вищої ради юстиції.
Згідно із проектом, надання згоди на затримання чи арешт судді здійснюватиметься Вищою радою юстиції за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Граничний строк перебування на посаді судді пропонується підвищити до 70 років. Перелік засад судочинства доповнюється засадою автоматизованого розподілу справ між суддями.
У засіданні Комітету взяв участь Голова Верховної Ради Володимир Рибак.
На засіданні зазначалося також, що Конституційний Суд 19 вересня 2013 року ухвалив Висновок № 2-в/2013 у справі за зверненням Верховної Ради про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо гарантії незалежності суддів вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Згідно з Висновком Конституційного Суду пропоновані законопроектом зміни до статей 55, 85, 106, 122, 125, 126, 127, 128, 129, 131 Конституції України, а також розділ ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина та не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, а отже, не суперечать вимогам частини першої статті 157 Конституції України.
Відповідно до частини п’ятої статті 149 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада може розглянути питання і прийняти рішення про попереднє схвалення законопроекту відповідно до статті 155 Конституції України за умови, що такий законопроект за висновком Конституційного Суду України відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України і щодо його положень Конституційний Суд України не висловив застережень.