Так, Уряд пропонує: "Здійснити погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, яка виникла станом на 1 квітня 2003 року і не відшкодована на 1 січня 2004 року, шляхом її оформлення облігаціями внутрішньої державної позики з терміном обігу 5 років.

Порядок випуску, обігу, погашення зазначених облігацій внутрішніх державних позик, а також нарахування процентів на них затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зазначені облігації внутрішньої державної позики підлягають щорічному погашенню рівними частинами (у розмірі 20 відсотків номінальної вартості таких облігацій) одночасно із виплатою доходів (процентів) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України."

Запропонований підхід, зазначив народний депутат Сергій Кіроянц, не може бути сприйнятий Комітетом з економічної та юридичної точок зору.

По-перше, примусове вилучення ресурсу на 5 років за ціною, що є вдвічі меншою за вартість кредиту (120% облікової ставки Національного банку України), є своєрідною конфіскацією такої різниці.

По-друге, придбання облігацій внутрішньої державної позики згідно із законом є суто добровільним.

По-третє, при оформленні простроченої заборгованості в облігацій внутрішньої державної позики, відповідно має бути збільшеним розмір державного внутрішнього боргу згідно Закону України "Про державний внутрішній борг України".

По-четверте, відсутність добровільності в такому оформленні призведе до масового банкрутства малих і середніх підприємств, для яких незначні з точки зору бюджетних доходів суми відшкодування, є вкрай необхідними для простого відтворення.

По-п'яте, не пропонується жодного нового підходу для недопущення виникнення простроченої бюджетної заборгованості у майбутньому.

В якості можливого компромісу Комітет пропонує таку редакцію статті 10:

"Якщо сума простроченої станом на 1 січня 2004 року бюджетної заборгованості з податку на додану вартість перед його платником не перевищує один мільйон гривень, то Державне казначейство України здійснює погашення такої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість протягом січня 2004 року.

Якщо сума простроченої бюджетної заборгованості перед платником податку перевищує один мільйон гривень, то платник податку має право прийняти рішення про одержання суми такого перевищення у вигляді процентних облігацій внутрішньої державної позики, що:

мають п'ятирічний термін обігу;

є купонними із щорічним погашенням купону у розмірі 20 відсотків від їх номіналу та процентів, нарахованих на суму, що погашається, у розмірі середньозваженої річної кредитної ставки комерційних банків України станом на момент такого погашення, яка визначається за методикою, встановленою Національним банком України. Погашення здійснюється за рахунок Державного бюджету України до 25 січня року, наступного за роком, у якому купон підлягає погашенню;

можуть бути вільно проданими (переданими, обміненими), наданими у заставу чи іпотеку за будь-якими угодами цивільно-правового характеру до моменту погашення останнього купону.

Порядок випуску і погашення зазначених облігацій внутрішньої державної позики визначається постановою Кабінету Міністрів України.

Незалежно від суми бюджетного відшкодування, якщо суд за позовом (зверненням, скаргою, апеляцією) платника податку приймає рішення на його користь, то виконання такого рішення здійснюється Державним казначейством України у визначені законом строки, без отримання додаткової згоди (погодження, довідки) податкового органу".

Проблема подальшого накопичення бюджетного боргу з відшкодування податку на додану вартість не може бути вирішена лише шляхом реструктуризації існуючого боргу. Необхідно провести докорінну зміну системи надання бюджетного (експортного) відшкодування та зменшити ризики податкової корупції.

З огляду на це, Комітет пропонує увести статтю 10-1 такого змісту:

"У 2004 році встановлюється такий порядок надання бюджетного (експортного) відшкодування з податку на додану вартість: Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, подає розрахунок його розміру, складений за формою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, на адресу відповідного органу Державного казначейства України, а також податкову декларацію з цього податку на адресу відповідного податкового органу. Протягом 20 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. При наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести документальну та/або матеріальну перевірку платника для визначення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування. У разі, коли висновки камеральної, документальної або матеріальної перевірок свідчать про завищення суми бюджетного відшкодування, податковий орган до спливу установленого законом 30-денного терміну для надання відшкодування:

надсилає подання органу Державного казначейства України про призупинення виплати суми такого бюджетного відшкодування;

надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначається сума завищення суми бюджетного відшкодування та спосіб її розрахунку.

Орган Державного казначейства України зобов'язаний надати платнику податку бюджетне відшкодування у сумі, зазначеній у його розрахунку, на 31 календарний день від його отримання за умови, якщо протягом 30-денного строку, визначеного цією статтею, такий казначейський орган не отримує подання відповідного податкового органу про призупинення виплати суми такого бюджетного відшкодування.

Якщо платник податку погоджується з висновками податкового органу, викладеними у податковому повідомленні, то такий платник податку зобов'язаний надати податковому органу виправлену податкову декларацію та казначейському органу - виправлений розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Якщо платник податку не погоджується з висновками податкового органу, то спір вирішується у судовому порядку. Якщо суд приймає рішення на користь платника податку, то судове рішення підлягає виконанню відповідним казначейським органом у строки, встановлені законом, без обумовлення такого виконання отриманням додаткової згоди (погодження, довідки) податкового органу.

Якщо відкрито кримінальну справу за ознаками ухилення такого платника податку від сплати цього податку, то слідчий може прийняти рішення про призупинення надання бюджетного відшкодування у межах оскаржуваної суми, до передачі справи до суду. Суд, який приймає справу до розгляду, може за клопотанням сторони звинувачення продовжити термін такого призупинення до моменту винесення ним рішення по суті.

Доходи Державного бюджету України від податку на додану вартість зараховуються до складу його загального фонду, за рахунок котрого надається бюджетне відшкодування з цього податку. При цьому аналітичні рахунки з обліку податку на додану вартість у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва та Севастополя не приймають участі у визначенні сум та строків надання такого бюджетного відшкодування".