Законопроект (реєстр. №2278а) спрямований на підтримку позичальників за договорами споживчого кредитування, які опинились у важкому становищі внаслідок неспроможності виконувати договірні зобов’язання.
Зокрема, пропонується встановити мораторій на примусове виконання державною виконавчою службою рішень щодо стягнення сум боргу (пеня, штраф тощо), що виникли внаслідок неналежного виконання договорів споживчого кредитування, крім заборгованості по основній сумі кредиту та заборгованості по процентам. При цьому, підлягають зупиненню виконавчі провадження щодо виконання рішень про стягнення сум боргу (пеня, штраф тощо), що виникли внаслідок неналежного виконання договорів споживчого кредитування, крім заборгованості по основній сумі кредиту та заборгованості по процентам.
Під час обговорення члени Комітету звернули увагу на те, що передбачена у проекті заборона виконання окремих судових рішень на невизначений термін не узгоджується з гарантованим статтею 55 Конституції України правом на судовий захист та принципом обов’язковості до виконання судових рішень на всій території України (частина п’ята статті 124).
Крім того, зауважували народні депутати, його положення не відповідають принципу юридичної визначеності, який є складовою принципу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України, оскільки не встановлюють чітких критеріїв визначення кола осіб, на яких поширюватиметься дія закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Члени Комітету вважають, що у законопроекті відсутній механізм реалізації запропонованого мораторію, зокрема, не визначено, хто і яким чином має визначати "важке становище" боржника та його "неспроможність" виконувати договірні зобов’язання. Так, Закон "Про виконавче провадження", який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, державних виконавців відповідними повноваженнями не наділяє.
Таким чином, наголошували народні депутати, законопроект допускає звільнення від примусового стягнення заборгованості всіх без винятку боржників, незалежно від причин, з яких виникла заборгованість, їх фінансового стану та спроможності погашати борги, і тим самим штучно блокує виконання судових рішень за спорами, що виникають за договорами споживчого кредитування. Також законопроект, у разі його прийняття, не дозволятиме кредитору компенсувати втрати у зв’язку з інфляцією, а саме - стягнути з боржника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (частина друга статті 625 Цивільного кодексу), оскільки пропонується ввести мораторій на стягнення будь-якої заборгованості крім основної суми кредиту та процентів.