На засіданні Комітету зазначалося, що проектом закону (реєстр. №2660) пропонується внести зміни до частини другої статті 111-21 та статті 111-22 Господарського процесуального кодексу, якими передбачити, що ухвала Вищого господарського суду про відмову в допуску справи до провадження у Верховному Суді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її постановлення, а також встановити процедуру розгляду відповідної скарги у Верховному Суді.
Народні депутати звертали увагу на те, що чинним законодавством чітко визначено компетенцію та повноваження Верховного Суду. Зокрема, Верховний Суд переглядає судові рішення (справи) виключно з підстав, встановлених законом. Положеннями процесуальних кодексів, підкреслювали парламентарії, врегульовується особливість процесуальної форми залучення відповідних вищих спеціалізованих судів до процесу допуску скарги до розгляду найвищим судовим органом держави, встановлюються підстави для звернення до Верховного Суду, визначаються права і обов'язки осіб, які беруть участь у розгляді справи, а також повноваження Верховного Суду.
Крім того, правовий механізм вирішення питань про допуск справи до провадження Верховного Суду функціонує не лише в межах господарського судочинства, а й інших судових юрисдикціях. Тому, на думку членів Комітету, впровадження особливого порядку в межах однієї юрисдикції не є виправданим.
Зазначалося також, що Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ вважає прийняття запропонованого законопроекту недоцільним та зауважує, що пропозиція автора законопроекту щодо впровадження механізму оскарження відмови у допуску справи до провадження у Верховному Суді призведе до того, що переважна більшість відповідних ухвал будуть оскаржуватися до Верховного Суду, що призведе в свою чергу до необґрунтованого та непотрібного навантаження найвищого судового органу держави.
На засіданні наголошувалося, що Вищий адміністративний суд не підтримує проект закону та вважає, що оскарження ухвали Вищого господарського суду є недоцільним та право на доступ до правосуддя жодним чином не порушується, оскільки вказане право громадян вже буде реалізовано при зверненні до суду першої, апеляційної та касаційної інстанції.
Також парламентарії звертали увагу на те, що Інститут законодавства Верховної Ради у своєму висновку вказує, що розуміння діяльності Верховного Суду як додаткової можливості сторони, яка "програла спір і не згодна з рішенням по його суті", на перегляд її справи вищою судовою інстанцією є невірним. Існуюча практика звернення до Верховного Суду і порядок підготовки та перевірки відповідної заяви ідентичний у всіх юрисдикційних процесах, що сприяє однаковому правозастосуванню і узгоджується з приписами Конституції України.