У законопроекті (реєстр.№1057) пропонується внести зміни до законів "Про професійно-технічну освіту","Про вищу освіту", "Про освіту".
Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці, є "створення умов для підвищення ролі та престижу робітничих професій внаслідок підвищення якості професійно-технічної освіти і встановлення гарантій для працівників цієї сфери і здобувачів професійно-технічної освіти та пільг для підприємств, установ, організацій, які беруть участь у підготовці кваліфікованих робітників".
Комітет зазначив, що аналіз проекту закону та висновків, що надійшли при підготовці його до розгляду, свідчить про наявність принципових вад та дає підстави стверджувати про необхідність суттєвого доопрацювання запропонованих змін.
Члени Комітету звертають увагу на думку експертів щодо того, що велика кількість запропонованих норм не є предметом Закону "Про професійно-технічну освіту" і мають регулюватись іншими законами, зокрема це стосується питань бюджету та порядку фінансування закладів і установ системи професійно-технічної освіти, надання податкових пільг професійно-технічним навчальним закладам та підприємствам в питаннях підготовки кваліфікованих робітників, визначення порядку формування державного замовлення на підготовку кваліфікованих робітників, надання пільг у сплаті єдиного соціального внеску підприємствам, які забезпечують випускників навчальних закладів першим робочим місцем тощо. Крім того, у висновках також зазначається, що ряд запропонованих змін до Закону "Про професійно-технічну освіту" вступає у протиріччя із Законом "Про освіту", що у разі прийняття законопроекту призведе до розбалансування законодавства у сфері освіти. Зокрема, в питаннях визначення державної політики в освіті, здобуття загальної середньої освіти, визначення освітньо-кваліфікаційних рівнів у професійно-технічній освіті, стандартів професійно-технічної освіти, ліцензування освітньої діяльності тощо.
Також звертається увага на те, що Комітет з питань бюджету у своєму висновку зазначив, що законопроект матиме вплив на показники бюджету (збільшить витрати та зменшить надходження до бюджету). За експертною оцінкою Міністерства фінансів встановлення розміру стипендій учнів на останньому році навчання на рівні 50 відсотків середньої заробітної плати працівників відповідної категорії на виробництві потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів в обсязі 6,9 млрд. гривень на рік. Додатково необхідно буде вишукати кошти і на підвищення розміру стипендій у відсотках до мінімальної заробітної плати. Крім того, у висновку зазначається, що законопроект не відповідає статтям 95 та 116 Конституції України, статтям 4, 23, 27, 30 Бюджетного кодексу України, статті 2 Закону "Про Кабінет Міністрів України" в частині визначення фінансової та податкової політики і рекомендується привести запропоновані зміни у відповідність до норм цих законодавчих актів. Наголошується також на тому, що всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту.
Комітет взяв до уваги і висновок Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України, у якому вказується на недотримання вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якими суб’єкти права законодавчої ініціативи зобов’язані додати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки, а також на недотримання вимог щодо визначення строків набрання чинності Закону у разі його прийняття. У висновку також наголошується, що законодавчі пропозиції щодо надання пільг підприємствам в питаннях професійної практичної підготовки учнів, у сплаті єдиного соціального внеску, збору за першу реєстрацію транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів суперечать вимогам статті 7 Податкового кодексу України. Вказується і на допущені технічні та редакційні неточності.
Окрім того, зверталася увага на те, що Міністерство фінансів вважає прийняття законопроекту недоцільним, Міністерство економічного розвитку і торгівлі проект закону не підтримує, Міністерство юстиції висловило важливі ґрунтовні зауваження до низки запропонованих змін та внесло пропозиції щодо виключення тих, що суперечать чинному законодавству, а також щодо перегляду інших норм та суттєвого доопрацювання всього законопроекту, у тому числі в частині дотримання вимог нормопроектувальної техніки. Міністерство освіти і науки та Міністерство соціальної політики вважають, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання.
Комітет підкреслив, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради, наголошуючи на численних зауваженнях, дійшло висновку, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно направити на доопрацювання.
За наслідками розгляду Комітет, враховуючи надані висновки, прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді повернути законопроект суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.