Зокрема, згідно з Конвенцією, її Сторони домовляються: визнавати права, пов’язані з культурною спадщиною, як невід’ємну частину права на участь у культурному житті, як це визначено в Загальній декларації прав людини; визнавати індивідуальну та колективну відповідальність стосовно культурної спадщини; наголошувати на тому, що збереження культурної спадщини та її стале використання спрямовані на розвиток людського потенціалу та якості життя; уживати необхідних заходів для застосування положень Конвенції стосовно:
ролі культурної спадщини у створенні мирного та демократичного суспільства, а також у процесах сталого розвитку культурного різноманіття та сприяння йому;
найліпшої ефективної реалізації повноважень усіх відповідних громадських, інституційних та приватних учасників.
Відповідно до документа, Сторони погоджуються сприяти розумінню спільної спадщини Європи, яка складається з: a) усіх форм культурної спадщини в Європі, які разом складають спільне джерело пам’яті, розуміння, самобутності, згуртованості й творчості, а також b) ідеалів, принципів і цінностей, які отримані з досвіду, накопиченого завдяки прогресові й конфліктам минулого, та які сприяють розвиткові мирного й стабільного суспільства, яке ґрунтується на повазі прав людини, демократії та верховенстві права.
Відповідний законопроект зареєстровано за №0031.