Комітетом впродовж лютого-липня проведено 8 засідань, на яких розглянуто 144 питань, з них 23 у порядку контролю.
Верховною Радою за результатами розгляду законопроектів, підготовлених Комітетом, ухвалено 4 закони, прийнято за основу - 2; повернуто на доопрацювання - 2; відхилено та знято з розгляду - 19. Підготовлено до розгляду у першому читанні - 57 законопроектів; у другому читанні - 6.
Зокрема, ухваленим Верховною Радою 14 травня поточного року Законом №228-VII "Про внесення зміни до статті 2631 Кримінального кодексу у зв'язку з приєднанням України до Протоколу проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, який доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності" імплементовано в національне законодавство положення Протоколу, який доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності.
Законом внесено зміни до статті 2631 розділу IX Кримінального кодексу "Злочини проти громадської безпеки", якими встановлено кримінальну відповідальність за фальсифікацію, незаконне видалення або зміну маркування вогнепальної зброї.
Прийнятим Верховною Радою 18 квітня Законом №221-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією" виконано рекомендації, надані Україні Групою держав Ради Європи проти корупції (GRECO).
Прийнятим Верховною Радою 18 квітня Законом №222-VII "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (стосовно виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України)" доповнено чинний Кримінальний кодекс новими статтями 96? "Спеціальна конфіскація" та 96? "Випадки застосування спеціальної конфіскації"; викладено в новій редакції статті 368 та 369 Кримінального кодексу, при цьому замінено поняття "хабар" поняттям "неправомірна вигода"; встановлено кримінальну відповідальність за такі діяння, як "пропозиція надання неправомірної вигоди" та "прийняття пропозиції або обіцянки неправомірної вигоди"; доповнено окремі санкції статей 364, 366, 368, 368-2, 369, 369-2 Кримінального кодексу таким видом кримінального покарання, як "спеціальна конфіскація"; внесено зміни до низки статей Кримінального процесуального кодексу, якими врегульовано підстави та порядок застосування спеціальної конфіскації.
Необхідність ухвалення цього закону була обумовлена потребою приведення норм чинного законодавства України у відповідність до положень Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173), ратифікованою Верховною Радою України 18 жовтня 2006 року, в частині запровадження процедури конфіскації майна та доходів, отриманих від корупційних діянь, а також реалізації заходів, передбачених Планом дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.
23 травня Верховна Рада ухвалила Закон №314-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб)".
Законом запроваджено квазі-кримінальну відповідальність юридичних осіб - застосування адміністративних за своїм характером санкцій (штрафи, конфіскація майна та ліквідація юридичної особи), але за правилами кримінального провадження; чітко визначено коло злочинів, при вчиненні яких від імені та в інтересах юридичної особи до останньої застосовуватимуться кримінально-правові заходи, перелік яких, у зв'язку із відмовою від такого, як заборона займатися певним видом діяльності, скорочується; надано чітке визначення поняттю "уповноважена особа юридичної особи" та закріплено ознаки вчинення злочину в інтересах юридичної особи. Законом також удосконалено процедуру застосовування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб, зокрема, встановлено обов'язок слідчого, прокурора письмово повідомляти юридичну особу після внесення відомостей про неї до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також чітко розмежовано права та обов'язки представника такої юридичної особи під час здійснення провадження.
Прийняття закону дозволило виконати рекомендації GRECO та взяті Україною міжнародні зобов'язання щодо встановлення відповідальності юридичних осіб, не ламаючи при цьому докорінно вітчизняну наукову доктрину, за якою юридична особа не може бути суб'єктом злочину.
Комітетом протягом звітного періоду проведено низку слухань, круглих столів, інших заходів, на яких розглядалися питання: законодавчого забезпечення діяльності правоохоронних органів; проблеми у застосуванні законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; законодавчих механізмів боротьби з браконьєрством.
Комітет в порядку контролю аналізував стан виконання законодавчих актів Генеральною прокуратурою, Міністерством внутрішніх справ, Державним департаментом з питань виконання кримінальних покарань, податковою міліцією та іншими правоохоронними органами. 22 травня 2013 року на засіданні Комітету розглянуто питання "Про практику застосування законів України, віднесених до предмету відання Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності". Аналіз практики застосування законодавчих актів у діяльності правоохоронних органів держави показує, що з боку Комітету необхідно продовжувати постійний і дієвий контроль за відповідністю чинним законам України підзаконних нормативно-правових актів, своєчасністю їх прийняття, в тому числі відомчих, що приймаються правоохоронними органами.
Актуальним у діяльності Комітету залишаються питання гуманізації системи кримінальної юстиції шляхом запровадження системи пробації та реалізація положень Кримінального процесуального кодексу щодо запровадження кримінальних проступків.
З початку діяльності Верховної Ради сьомого скликання до Комітету від громадян надійшло 894 звернень, від юридичних осіб - 188. Низка з них була розглянута на засіданнях Комітету, за результатами яких отримано відповіді з Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції, прокуратур Київської, Донецької і Харківської областей.
Керівництвом Комітету проведено низку зустрічей, зокрема, з експертами Ради Європи в межах проекту "Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні", з делегацією Вірменського благодійного загального союзу (AGBU), з заступником директора Програми Amnesty International у Європі та Центральній Азії Давідом Діаз-Жозексом, з Головою Офісу Ради Європи в Україні, Послом Владіміром Рістовскі.
Протягом другої сесії Комітет продовжував співпрацю із офісом координатора проектів ОБСЄ в Україні, зокрема, були отримані висновки щодо відповідності європейському законодавству проекту Кримінального процесуального кодексу України та низки законопроектів, що перебували на розгляді.
Члени Комітету та працівники секретаріату брали активну участь у роботі конференцій, семінарів з питань, віднесених до предмету відання Комітету.