У заході взяли участь народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, громадських організацій, всеукраїнських профспілок та їх об'єднань, організацій роботодавців, наукових установ.

Голова підкомітету з питань соціального захисту та соціальних гарантій, рівня життя і повернення заощаджень населенню Руслан Зелик, доповідаючи від Комітету, нагадав, що розмір прожиткового мінімуму розраховується на підставі набору продовольчих товарів та мінімальних наборів непродовольчих товарів та послуг. Згідно з чинним законодавством, такі набори повинні переглядатися та затверджуватися не рідше одного разу на п'ять років. Востаннє, зазначив він, вони були переглянуті в 2005 та 2010 роках, але й досі не затверджені урядом.

За словами народного депутата, структура наборів застаріла, оскільки, наявні норми споживання не відповідають сьогоденню.

Р.Зелик зазначив, що Комітет з питань соціальної політики та праці неодноразово рекомендував Кабінету Міністрів затвердити нові набори. Відповідні проекти постанов знаходять підтримку в міністерствах, але не затверджуються урядом. За його словами, це викликає сумніви щодо правової легітимності цього важливого соціального показника.

Доповідач звернув увагу на те, що протягом останніх років розмір мінімальної заробітної плати досяг розміру прожиткового мінімуму. Він нагадав, що у грудні 2013 року мінімальну заробітну плату буде підвищено лише на 71 грн. і вона становитиме 1218 грн., а після податкових відрахувань - близько 975 грн., що лише на 81 грн. більше за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. "У цьому зв'язку існують певні ризики для сімей, у складі яких є працюючі особи, потрапити до категорії бідного населення. Це спонукає працююче населення звертатися до державних органів за соціальною допомогою для малозабезпечених сімей. Очевидно, що мінімальна заробітна плата не може встановлюватися на рівні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а має бути значно вищою. Зокрема, Комітет ООН з економічних, соціальних та культурних прав вважає, що мінімальна заробітна плата в Україні є недостатньою, щоб забезпечити гідний рівень життя працюючих та їхніх сімей", - наголосив народний депутат.

Голова підкомітету акцентував на існуванні ще однієї гострої проблеми, пов'язаної з прожитковим мінімумом - це вдосконалення методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів державної допомоги, зокрема, шляхом врахування при обчисленні сукупного доходу для призначення всіх видів соціальної допомоги отриманої заробітної плати (доходу) та виплат, які передбачені системою оплати праці, без урахування загальнодержавних податків та внесків до державних страхових фондів.

За словами доповідача, "назріла нагальна потреба змінити підходи до методики визначення прожиткового мінімуму і загалом до його застосування, оскільки за роки існування цей показник за своїм змістом так і не став базовим соціальним стандартом, незважаючи на його законодавче закріплення".

Голова підкомітету запропонував затвердити на підставі Закону "Про прожитковий мінімум" та на виконання його норм новий набір продовольчих, непродовольчих товарів та послуг відповідно до вимог часу та діючого законодавства; вилучити з чинного законодавства поняття "рівень забезпечення прожиткового мінімуму"; забезпечити виконання рішень Конституційного Суду України №10-рп/2008 щодо включення податку з доходів фізичних осіб до структури прожиткового мінімуму для працездатних осіб стосовно розміру допомоги по догляду за дитиною до трьох років та скасувати Закон "Про межу малозабезпеченості", норми якого сьогодні не застосовуються.

Учасники семінару у виступах зазначали: "для ефективної реалізації державної соціальної політики має застосовуватися дієва система соціальних стандартів та гарантій, які повинні забезпечити гідний рівень життя людини та відповідати міжнародним вимогам".

Промовці наголошували на тому, що методика визначення наборів застаріла. За їхніми словами, у цих наборах не враховано життєво необхідних витрат та багатьох потреб сучасної людини, зокрема: платні медичні послуги та лікування, утримання дітей у дошкільних та шкільних навчальних закладах, будівництво, придбання чи оренда житла, послуги мобільного зв'язку, кабельного телебачення, Інтернету, підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги тощо. На їхню думку, включення цих витрат до структури наборів відповідатиме принципам визначення, формування та встановлення прожиткового мінімуму, закріплених Законом "Про прожитковий мінімум".

Учасники заходу також зазначали, що виконання завдань, поставлених у соціальній сфері щодо подальшого застосування прожиткового мінімуму в системі державних соціальних гарантій та стандартів, можливе за умови дотримання прав та виконання обов'язків всіма учасниками правових відносин у цій сфері, що регулюються чинним законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

Промовці відзначали: незважаючи на здійснені заходи, спрямовані на посилення соціального захисту громадян, упродовж останніх років розміри окремих виплат залишаються нижчими за прожитковий мінімум.

Учасники семінару звернули увагу на низку проблем, що існують у системі державних соціальних стандартів та гарантій, пов'язаних з показником прожиткового мінімуму.

Вони відзначали, що наявність показника "рівень забезпечення прожиткового мінімуму", що підмінює базовий - "прожитковий мінімум" та встановлюється виходячи з фінансових можливостей бюджету, не враховує реальних потреб особи, тим самим порушуючи конституційні права та гарантії.

У виступах наголошувалося на необхідності оновлення та актуалізації наборів продовольчих, непродовольчих товарів і послуг, а також удосконалення методики визначення відповідно до сучасних умов та перегляду умов визначення мінімальної заробітної плати, оскільки її встановлення на рівні прожиткового мінімуму, не враховує податки та обов'язкові платежі, які сплачує працююча особа і, таким чином, зменшує розмір мінімальних доходів від зайнятості до рівня, нижчого за прожитковий мінімум.

За результатами обговорення учасники семінару направили відповідні рекомендації Кабінету Міністрів щодо необхідності розробки та внесення до Верховної Ради низки законопроектів щодо вилучення показника "рівень забезпечення прожиткового мінімуму" як такого, що не відповідає Конституції України; визначення та застосування прожиткового мінімуму відповідно до міжнародного досвіду з урахуванням національних умов тощо.

Комітету з питань соціальної політики та праці рекомендовано сприяти прискоренню розгляду законопроектів, спрямованих на удосконалення правових засад формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів відповідно до європейських та міжнародних норм; ініціювати проведення у Верховній Раді парламентських слухань на тему: "Україна на шляху до європейських соціальних стандартів"; направити рекомендації семінару Кабінету Міністрів, центральним органам виконавчої влади, науковим установам, міжнародним організаціям, спільним представницьким органам від сторони роботодавців і репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні для врахування в роботі.