Конвенція передбачає надання гарантій суб'єктам підприємницької діяльності будь-якої із Договірних Держав (України чи Куби), що прибутки, отримані ними від здійснення господарських операцій на території іншої Договірної Держави, та/або дивіденди, проценти і роялті, отримані ними з джерел, що знаходяться в іншій Договірній Державі, не підлягатимуть подвійному оподаткуванню. Конвенція також гарантує суб'єктам підприємницької діяльності будь-якої із Договірних Держав національний режим у сфері оподаткування на території іншої Договірної Держави. Конвенція містить ефективні механізми попередження ухилень від сплати податків.
На засіданні Комітету наголошувалося: необхідність укладання цієї Конвенції пояснюється тим, що доходи, які виникають в економічних стосунках між резидентами України і Куби, підлягають оподаткуванню у подвійній юрисдикції - у державі, в якій одержувач доходу є резидентом та у державі, в якій здійснюється діяльність, стосовно якої виникає доход. Тому ця Конвенція має на меті як уникнення подвійного оподаткування й запобігання ухиленню від сплати податків, так і взаємне зменшення податкових перешкод для закордонних інвестицій та торгівлі. Це особливо важливо стосовно України, оскільки її чинне податкове законодавство передбачає уникнення подвійного оподаткування лише на основі підписання двосторонніх міжнародних угод.
Внаслідок укладення зазначеної Конвенції підприємці обох країн одержують гарантії, що прибутки, одержані від підприємницької діяльності на території другої країни, а також з джерел у цій другій країні у вигляді дивідендів, процентів та роялті, не підлягатимуть подвійному оподаткуванню. Конвенція також гарантує, що підприємці однієї Держави будуть оподатковуватись в другій Державі за тих же умов, що й підприємці цієї другої Держави.