Відкриваючи захід, голова Комітету, один з авторів законопроекту (реєстр. №2616), В‘ячеслав Кириленко закликав "як прихильників, так і противників законопроекту" всебічно обговорити документ, що, за його словами, дозволить під час подальшої роботи над ним врахувати "всі пропозиції, які дійсно треба врахувати".
За словами голови Комітету, законопроектом, зокрема, пропонується доповнити акти чинного законодавства низкою норм, які обмежать нелегальний обіг археологічних предметів, а саме: обов’язкова державна експертиза обставин появи археологічних предметів; ліцензування діяльності з пошуку старожитностей та використання відповідного пошукового обладнання; визначення поняття археологічного скарбу; обов’язкове віднесення до недержавної частини Музейного фонду України археологічних предметів недержавної форми власності тощо.
В.Кириленко сказав також, що сьогодні склалася ситуація, коли у нелегальному бізнесі задіяні десятки тисяч людей, які швидкими темпами позбавляють Україну її археологічної спадщини за допомогою сучасних приладів, доступних у вільному продажу. За його словами, сьогодні в приватних руках знаходиться від 50 до 90 тис. таких приладів, водночас, їх кількість в наукових установах складає лише близько 40.
Народний депутат також ознайомив присутніх з досвідом деяких зарубіжних країн в галузі захисту археологічних предметів від незаконного видобутку та обігу. За його словами, в Німеччині законодавство в галузі пошуку та збереження старожитностей охоплює не тільки пам‘ятки, але й прилеглі території, штрафи ж за порушення становлять від 100 до 1500 євро з можливістю конфіскації обладнання. У Фінляндії, сказав він, усі знайдені рухомі предмети (зброя, монети, прикраси тощо) віком старше за 100 років мають бути передані державі із зазначенням контексту, в якому їх було знайдено. В.Кириленко також звернув увагу присутніх на досвід Російської Федерації, парламент якої ухвалив у першому читанні законопроект, відповідно до якого використання металодетекторів дозволятиметься виключно за наявності відповідної документації щодо археологічних досліджень, незаконне ж використання каратиметься позбавленням волі терміном до 5 років. У Франції та Швеції, за словами виступаючого, металодетектори використовуються лише за наявності спеціального дозволу.
Під час обговорення зазначалося, зокрема, що законопроектом передбачено заснування державної археологічної експертизи, яка має здійснюватися щодо всіх археологічних предметів недержавної форми власності, за виключенням ввезених на територію України на законних підставах. Наголошувалося також, що головним завданням такої експертизи є атрибуція та інтерпретація предмету, з’ясування обставин та умов його знахідки, зв’язку з вірогідним культурним шаром або археологічним об’єктом чи пам’яткою, доведення законності та правомірності дій або об’єктивності процесів, що призвели до знахідки (у тому числі, доведення, що поява знахідки не була пов’язана з пошуком археологічних предметів. Висновок державної археологічної експертизи повинен містити дані про предмет експертизи, підстави для її проведення, метод експертизи, опис аналітичних досліджень та висновок експерта або експертів.
Учасники обговорення звернули також увагу на норму законопроекту, відповідно до якої ліцензуванню має підлягати такий вид господарської діяльності, як виявлення та пошук решток людського існування або діяльності віком не менше 100 років на момент виявлення, що містяться під земною поверхнею та під водою, з використанням детекторів металу, геосканерів та інших приладів, призначених або адаптованих під такий пошук (згідно з переліком, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини).
За підсумками обговорення було також зазначено, що у Комітеті буде створено відповідно робочу групу, яка має вивчити всі пропозиції учасників "круглого столу".