Народні депутати, заслухавши інформацію Міністерства соціальної політики та інших центральних органів виконавчої влади, відзначили, що закон, прийнятий 12 січня 2012 року, створює умови для організації навчання робітничим професіям, що включає в себе первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників. Його положення дають роботодавцю можливість самостійно планувати та організовувати професійне навчання працівників, здійснювати підбір педагогічних кадрів, забезпечувати не рідше ніж один раз на п'ять років підвищення кваліфікації працівників безпосередньо на власному виробництві або в навчальних закладах, проводити їх атестацію та стимулювати професійне зростання. З метою підвищення конкурентоспроможності на великих промислових підприємствах утворюються окремі структурні підрозділи з питань професійного навчання, центри з навчання, бюро з підготовки та підвищення кваліфікації кадрів.
За інформацією Мінсоцполітики, на великих промислових підприємствах, зокрема, таких, як: ПАТ "Інтерпайп НМТЗ", "Мрія Агрохолдинг", ВАТ "Інтерпайп НТЗ", група компаній "Систем Кепітал Менеджмент", ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", проводиться системна робота щодо професійного розвитку працівників, використовуючи сучасні форми та методи навчання і розвитку персоналу. Керівництво підприємств є головним замовником корпоративних навчальних програм і регулярно відслідковує їх реалізацію та контролює результати навчання.
Середні та малі підприємства для підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів укладають відповідні угоди із закладами вищої та професійно-технічної освіти.
За інформацією Міністерства освіти і науки, підготовку робітників для всіх галузей економіки здійснюють 987 професійно-технічних навчальних закладів, у тому числі 863 - підпорядкованих безпосередньо МОН, 75 - при при установах виконання покарань, 49 структурних підрозділів вищих та інших навчальних закладів.
Народні депутати відзначили, що при формуванні обсягів державного замовлення на професійну підготовку робітничих кадрів у 2012-1013 навчальному році було враховано 10 найдефіцитніших професій, запропонованих Федерацією роботодавців України. Державне замовлення на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах склало 193 тис. осіб.
Підготовка кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах здійснюється за понад 500 професіями. Найбільш масовими серед них є: кухар, водій автотранспортних засобів, електрослюсар та слюсар з ремонту автомобілів, електрогазозварник, перукар, лицювальник-плиточник та інші. Водночас, безпосередньо на виробництві здійснюється навчання за більш як 4 тисячами робітничих професій.
Народні депутати наголосили, що за час дії закону спостерігається позитивна динаміка обсягів підвищення кваліфікації працівників. Водночас, у 2012 році рівень охоплення підвищення кваліфікації залишається низьким у сільському господарстві 1,2%, рибальстві та рибництві - 1,1%, у діяльності готелів та ресторанів - 1,1 відсотка.
Члени Комітету звернули увагу на те, що Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні наголосив на проблемах навчання, професійної підготовки і забезпечення комплектації підприємств кваліфікованими кадрами. Йшлося, зокрема, про: незбалансованість між професійною підготовкою робочих і спеціалістів з потребами ринку праці; незадовільний рівень системи професійної орієнтації; невідповідність рівня теоретичного навчання студентів (учнів) вимогам підприємств, що використовують автоматизовані системи, новітні технології та обладнання; відсутність в окремих областях закладів професійно-технічної освіти, що готують спеціалістів за професіями, яких потребують підприємства розташовані в цій місцевості тощо.
Тому, Сторона роботодавців на національному рівні пропонує внести зміни до чинного закону з метою приведення його положень у відповідність до законів "Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності" та "Про зайнятість населення".
Члени Комітету також зазначили, що потребує врегулювання питання атестації працівників, оскільки його нормами не визначені цілі та форми проведення атестації та відсутні положення щодо здійснення до проведення атестаційної перевірки діяльності працівників тощо.
Загалом, зазначалося на засіданні Комітету, впровадження закону суттєво не вплинуло на зміну структури зайнятості населення, в якій частка некваліфікованої робочої сили складає понад 23 відсотка.
За підсумками обговорення ухвалено рішення щодо прискорення розгляду проекту закону про внесення змін до статті 140 Податкового кодексу України щодо особливостей визначення витрат подвійного призначення.
Члени комітету вважають, що уряд має розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до Закону "Про професійний розвиток працівників" щодо визначення термінів, мети та порядку атестації працівників, організації підтвердження результатів неформального професійного навчання працівників тощо.
Комітет також рекомендує сторонам соціального діалогу вжити заходів щодо створення належних умов для професійного розвитку працівників, зокрема, збільшення обсягів підвищення рівня кваліфікації, професійного навчання, визнання результатів неформального професійного навчання та забезпечення дотримання законних прав і гарантій працівників.