Відкриваючи слухання, голова Комітету В‘ячеслав Кириленко наголосив, що захід проводяться на прохання представників громадськості, які об’єдналися у неформальну ініціативну групу на чолі з відомим шевченкознавцем Ігорем Ліховим. "Все те, що робиться в країні назустріч 200-літньому ювілею Тараса Шевченка, має консолідувати український народ навколо його величної постаті", - зазначив голова Комітету.
Міністр культури Леонід Новохатько поінформував присутніх про рішення уряду виділити 27,2 млн. гривень на проведення ремонтно-реставраційних робіт у Національному музеї Тараса Шевченка і запевнив, що Міністерство культури "уважно поставиться до рішення Комітету з питань культури і духовності за наслідками цих слухань".
Народні депутати виступили з ініціативою створення при Комітеті з питань культури і духовності Громадської ради з відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, метою якої буде широке залучення громадськості, фахівців-шевченкознавців для підготовки до відзначення ювілею Тараса Григоровича Шевченка.
Письменник Євген Сверстюк під час виступу висловив побоювання багатьох авторитетних особистостей щодо ймовірності перетворення ювілею Кобзаря "на холодний формальний захід". "Нам треба підніматися до рівня Тараса Шевченка, і самі ми маємо змінитися", - наголосив він.
Учасники слухань обговорили такі організаційні проблеми: стан фінансування запланованих ювілейних заходів; доступність літературної та мистецької спадщини Тараса Шевченка, створення належних умов для збереження оригіналів шевченківських творів і документів (будівництво сучасних фондосховищ для Відділу рукописів Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, Національного музею Тараса Шевченка, Національного художнього музею України та інших наукових установ); започаткування інтернет-порталу "Тарас Шевченко" з розміщенням на ньому віртуальних архівів, музейних експозицій та виставок на актуальні теми, зокрема інтернет-форуму "Мій Шевченко"; здійснення ремонтно-реставраційних робіт у шевченківських музеях; забезпечення друку академічного видання повного зібрання творів у 12 томах та Шевченківської Енциклопедії; створення аудіо- та відеоархіву, фільмотеки Шевченкіани; розроблення туристичних шевченківських маршрутів та забезпечення їх інформаційними матеріалами.
У дискусії також взяли участь Іван Драч, Микола Жулинський, представники творчої інтелігенції, науковці, шевченкознавці, співробітники центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських інституцій. Вони, зокрема, наголошували на необхідності роботи з органами місцевого самоврядування щодо шевченківської соціальної реклами, а також зваженого ставлення до перебудови об’єктів туристичної інфраструктури Шевченківського національного заповідника у Каневі під розважальні заклади (наприклад, Співочого поля) та до формування нових концепцій музейних експозицій, зокрема у Національному музеї Тараса Шевченка.