Законопроектом (реєстр. №2483) пропонується запровадити до термінології національного законодавства нові поняття, зокрема, "кібернетична безпека" та "кібернетичний простір".
Згідно із проектом, "кібернетична безпека (кібербезпека) - це стан захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави в кіберпросторі;
кібернетичний простір (кіберпростір) - це середовище, яке виникає в результаті функціонування на основі єдиних принципів і за загальними правилами інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем".
Як зазначалося на засіданні Комітету, метою прийняття закону, є формування засад державної політики у сфері забезпечення кібернетичної безпеки України, визначення основних реальних і потенційних загроз національній безпеці України кібернетичного характеру, основних напрямів державної політики та основних функцій суб'єктів забезпечення національної безпеки у цій сфері.
Члени Комітету, обговоривши законопроект, зазначили, що запропоновані новели не відповідають вимогам законодавчої техніки, згадані терміни не наповнені конкретним юридичним змістом, що не дозволяє регулювати відповідні суспільні відносини.
Народні депутати також зазначили, що запропоновані ініціативи щодо згаданих вище термінів, які є невід'ємною складовою безпеки інформаційної сфери, подані із значно звуженим змістом, оскільки поняття "кібернетична безпека" та "кібернетичний простір" за своїм змістом є значно ширшим за інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи і охоплює собою технічні, живі (біологічні) організми та соціальні (суспільні) системи.
Водночас, члени Комітету відзначили важливість і нагальність вирішення питання правового врегулювання засад боротьби з комп'ютерною злочинністю та комп'ютерним тероризмом, необхідністю термінологічного визначення необхідних категорій у цій сфері, що викликано тенденцією до постійного загострення суспільних відносин у ній.
Народні депутати більшістю голосів (10 - "за", 2 - "проти") ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект закону за основу, доручивши Комітету з питань національної безпеки і оборони доопрацювати його з урахуванням висловлених зауважень і внести на розгляд Верховної Ради у другому читанні.