Заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Ігор Мірошниченко розповів інтернам про стан свободи слова в Україні, та зазначив, що сучасна медіасфера часто зазнає утисків цензури. Водночас народний депутат наголосив на тому, що іноді "цензура є необхідним явищем для запобігання безконтрольному потоку інформації, що може використовуватися в неправомірних цілях, зокрема в мережі Інтернет".
Під час ознайомлення інтернів зі своєю законотворчою діяльністю І.Мірошниченко звернув увагу на законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо недопущення блокування діяльності засобів масової інформації (реєстр. № 2122). Документом пропонується внести зміни до Цивільного-процесуального та Господарсько-процесуального кодексів, а також до Кодексу адміністративного судочинства, та доповнення до законів "Про телебачення та радіомовлення" й "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні". Зокрема, проектом передбачається встановити, що арешт рахунків чи майна, що належить телерадіоорганізаціям, допускається виключно у визначених законом випадках на підставі рішення суду. Законопроект містить також норму, відповідно до якої не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки чи майно, що належить засобам масової інформації, які діють на підставі законів "Про телебачення і радіомовлення" та "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", а також шляхом заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії при здійсненні ЗМІ інформаційної діяльності.
На думку І.Мірошниченка, внесення відповідних змін забезпечуватиме реалізацію конституційних гарантій свободи слова та належне забезпечення вільної діяльності засобів масової інформації.
Говорив І.Мірошниченко й про необхідність роздержавлення ЗМІ та про обмеження впливу органів державної влади і місцевого самоврядування на друковані засоби масової інформації. Саме тому народний депутат взяв участь у розробці проекту закону № 2600 "Про реформування друкованих засобів масової інформації". Цей документ визначає способи реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій, надання державної підтримки реформованим друкованим засобам масової інформації місцевої сфери розповсюдження. На думку народного депутата, це зможе забезпечити створення економічно незалежних друкованих ЗМІ, належних умов їх діяльності, що сприятиме покращенню інформаційного забезпечення громадян України.
Народний депутат Богдан Бенюк під час виступу зазначив, що свою законотворчу діяльність він не пов’язує з професійною. Водночас, він наголосив: "Акторська практика в депутатській діяльності стає в нагоді, я її підключаю, щоб пропагувати, відстоювати своє. Також допомагає ораторський хист, бо спілкування та уміння тримати глядача чи утримувати аудиторію є дуже важливими, і ця практика полегшує мою роботу у порівнянні з іншими моїми колегами, які такого досвіду не мали."
Б.Бенюк є одним з авторів постанов про проведення парламентських слухань, зокрема, на тему: "Стан дотримання прав людини в Україні" (12 червня 2013 року) "Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення" (03 липня 2013 року), які стали чинними актами; проекту постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Законодавче гарантування та практичне забезпечення статусу української мови як державної". Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії нелегальним розкопкам та обмеження цивільного обігу археологічних предметів, серед авторів якого є Б.Бенюк, має на меті впровадження контролю за використанням пошукового обладнання та обмеження нелегального обігу рухомої частини археологічної спадщини.
Також відбулася зустріч інтернів з директором фонду "Демократичні ініціативи", спеціалістом у галузі політичної та електоральної соціології та соціології особистості Іриною Бекешкіною. За її словами, найчастіше та найактивніше соціологи працюють під час виборчих кампаній, а в інший період соціологічні дослідження не мають великого попиту. І.Бекешкіна зазначила також, що "законотворці, на жаль, не користуються напрацюваннями соціологів при підготовці законопроектів".
Директор Місії Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні, Білорусі та Молдові Джед Бартон під час виступу зазначив, що основною метою Програми стажування у Верховній Раді України та центральних органах виконавчої влади є підтримка демократизації в Україні. Він також наголосив, що Програма діє вже 18 років, "і це є визначним досягненням Місії, адже вона стала одним з найкращих прикладів технічної допомоги Сполучених Штатів Америки демократизації України".
Інформацію підготовлено за участі інтернів Програми сприяння