Захід відбувся спільно з Асоціацією учасників колекторського бізнесу України і був присвячений законодавчому регулюванню питань податкового обліку продажу банками портфелів проблемної заборгованості небанківським установам - фінансовим компаніям, колекторським агентствам та компаніям з управління активами.
Голова підкомітету з питань оподаткування непрямими податками Сергій Терьохін, відкриваючи засідання, зазначив, що необхідно обговорити питання про: масштаби накопиченої проблемної кредитної заборгованості; правові аспекти продажу портфелів проблемної заборгованості банками; податкові наслідки для банків від продажу заборгованості факторинговим компаніям та компаніям- нефінансовим установам; продаж заборгованості компаніям з управління активами та нерезидентам; професійні колекторські компанії, які допомагають врегулювати проблемну заборгованість.
Президент Асоціації учасників колекторського бізнесу України Андрій Нижнік, зокрема, зазначив, що за даними НБУ, банківська проблемна заборгованість в Україні складає близько 10 млрд. дол. США або 9,5% від сукупного кредитного портфелю банківської системи. За підрахунками міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings, цей показник значно вищий - 45 млрд дол. США (45% від загальної кредитної заборгованості). За його словами, такий значний обсяг проблемних кредитів прямим чином впливає на вартість кредитних коштів для громадян: відсоткова ставка за кредитами для громадян сьогодні в Україні становить 20-25% річних. Це у 5-6 разів вище, ніж у західноєвропейських країнах та більш ніж у півтора рази вище, ніж у сусідній Росії.
На засіданні наголошувалося, що для розв`язання цієї складної проблеми в усіх країнах банківські установи співпрацюють з фінансовими та колекторськими компаніями, які викуповують проблемну заборгованість у банків, тим самим повертаючи у систему "живі" кошти, які банки знову спрямовують на кредитування. Завдяки цьому, а також роботі професійних колекторських компаній з повернення боргів, кредитні ресурси можуть стати дешевшими для населення, за оцінками банкірів, майже вдвічі.
А.Нижнік також зазначив, що "застосування існуючої законодавчої бази різними державними контролюючими органами в Україні не сприяє процесу очищення балансів банківських установ за рахунок продажу накопиченої проблемної заборгованості фінансовим та колекторським компаніям". На його думку, це відбувається з трьох головних причин: під час відступлення права вимоги виникають значні юридичні ризики з точки зору податкового обліку як для банку, так і для компанії, яка викуповує цю заборгованість; різні державні органи (Нацкомфінпослуг, НКЦПФР, податкова служба) по-різному трактують норми законодавства; відсутній єдиний нормативно-правовий акт (закон), який би уніфікував та врегулював усі спірні моменти, які заважають ефективній співпраці банків та професійних колекторських компаній.
Керівник групи податкового обліку "Райффайзен Банку Аваль" Вадим Кононенко під час свого виступу відзначив: "Коли ми починаємо співставляти вимоги податкових органів з вимогами інших регуляторів, стає очевидно, що укласти договір, який відповідає вимогам усіх держорганів одночасно і не наражає банк на ризики, неможливо. Єдиним контрагентом для банку, кому сьогодні можна без ризиків продати актив (проблемну заборгованість) - це інший банк". За його словами, податкові органи наполягають: будь-яке відступлення права вимоги з дисконтом - це факторинг, що не відповідає точці зору Нацкомфінпослуг. Наслідками такого протиріччя, вважає представник банку, можуть стати доволі суттєві податкові донарахування при проведенні перевірки податківцями. При цьому, сьогодні йдеться про вилучення з податкового обліку не розміру дисконту, а про зменшення валових витрат на весь розмір проданої проблемної заборгованості. Так, наприклад, якщо банк відступає 1 млн. грн. за 50 тис. грн., у зону ризику потрапляє не 50 тис., а весь 1 млн. грн. Він також сказав, що "це та деякі інші податкові ініціативи призводять до того, що сьогодні наш банк фактично призупинив операції з відступлення права вимоги, оскільки кошти, отримані від продажу таких портфелів, не покривають навіть десятої частини можливих податкових донарахувань при проведенні перевірки".
Такої ж точки зору дотримується й старший юрист компанії Baker & Mckenzie Олександр Свирид. "Головна проблема полягає в тому, що відсутній профільний закон або профільна норма, яка дозволяла б чітко відповісти на питання: як банку здійснювати передачу проблемних активів. За відсутності цієї норми ми як професійні юристи не можемо порадити банківській установі, як це правильно зробити, який варіант продажу банківського портфелю не містить ризиків. Тому сподіваюсь, що за результатами нашої роботи нам вдасться вийти на якісь визначені шляхи, як продовжити роботу в цьому напрямку", - сказав він.
Підсумовуючи "круглий стіл", Сергій Терьохін запропонував зацікавленим сторонам подати відповідні інформаційні матеріали, пояснювальну записку та рекомендації щодо вдосконалення законодавчого регулювання продажу портфелів проблемних кредитів банківськими установами та пообіцяв розглянути це питання на найближчому спільному засіданні комітетів з питань фінансів і банківської діяльності та з питань податкової та митної політики, яке відбудеться 16 травня.
У "круглому столі" взяли участь представники Незалежної асоціації банків України (НАБУ), Форуму провідних міжнародних фінансових інституцій (FLIFI), Асоціації учасників колекторського бізнесу України (АКБУ), Американської торгової палати в Україні (ACC Ukraine), провідних міжнародних консалтингових компаній, правозахисники, фінансисти.