Під час зустрічі обговорювались три зареєстровані у Верховній Раді законопроекти про вищу освіту: законопроект за реєстр. № 1187 і два альтернативні - за реєстр. №№ 1187-1 та 1187-2.
Голова Комітету наголосила, що українське суспільство стоїть перед вибором, якою насправді буде вища освіта в наступні 10 років.
За словами Лілії Гриневич, законопроект, який повинен бути прийнятий у стінах Верховної Ради, не може представляти інтереси однієї групи людей. "Він не може бути студентським чи ректорським. Він не може бути спрямований на інтереси лише роботодавців. Нам потрібно зробити такий законопроект, який консолідує і гармонізує між собою інтереси всіх зацікавлених груп, представлятиме інтереси всього суспільства і вийде на реальні механізми підвищення якості вищої освіти в країні",- підкреслила голова Комітету.
"Якщо ми хочемо реальних зрушень у розвитку вищої освіти - ми повинні відкрити можливості для цього розвитку. Такі можливості відкривають альтернативні законопроекти", - зазначила Л.Гриневич.
Голова Комітету закликала ректорів вищих навчальних закладів долучитися до доопрацювання законодавчого документу. "Багато з вас бачать недоліки в кожному законопроекті. Нам потрібно правильно напрацювати текст закону і тому потрібне професійне обговорення", щоб напрацьований закон "допомагав нам розвивати вищу освіту, а не навпаки".
Довідково: Два альтернативні законопроекти, №1187-1 і №1187-2, передбачають утвердження автономії вузів і передачу незалежним органам основних регуляторних функцій.
Основні принципи: вступ до вишів на конкурсній основі, за результатами зовнішнього незалежного оцінювання; прозорий та ефективний розподіл державних коштів на навчання (створення належних умов для роботи викладача - гідна оплата праці та більше часу для занять наукою; покращення умов навчання для студентів: збільшення стипендій, можливість вибирати частину предметів, гарантована можливість вчитися за обміном в інших вишах країни та за кордоном; фінансова, кадрова, академічна автономія навчальних закладів і ніякого ручного управління з боку міністерства; об’єктивна оцінка якості вищої освіти незалежними агенціями; зв'язок освіти з сучасним ринком праці; молода людина сьогодні ще повинна доучуватися, щоб відповідати вимогам роботодавців; всі необхідні знання і кваліфікації для першого робочого місця студент має отримувати прямо у вузі).