Законопроектом (реєстр.№0014) пропонується приєднатися до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення, вчиненої 29 травня 1993 року у м. Гаазі, цілями якої, як зазначено у статті 1 Конвенції, є "забезпечення здійснення міждержавного усиновлення у найвищих інтересах дитини", забезпечення дотримання гарантій із "запобігання викраденню, продажеві дітей або торгівлі ними". Конвенція покладає виконання обов’язків зі співробітництва з питань міждержавного усиновлення на центральні органи безпосередньо або державні органи чи інші організації, належним чином акредитовані у своїй Державі. Жодні застереження до Конвенції не дозволяються.
Згідно із законопроектом, приєднання до зазначеної Конвенції передбачається із заявами України до статей 6, 12, 22, 23, 25, 28 та 34 цієї Конвенції.
Зокрема, заявою до статті 6 Конвенції центральним органом для виконання повноважень згідно з цією Конвенцією пропонується визначити Міністерство соціальної політики України. Заява до статті 12 Конвенції передбачає можливість діяльності організації, акредитованої в державі, що приймає, на території України у разі надання гарантій обов'язкового інформування про умови проживання та виховання усиновленої дитини. Заява до пункту 2 статті 22 Конвенції визначає, що функції центрального органу згідно зі статтями 15-21 Конвенції можуть виконувати органи опіки та піклування в обсязі, дозволеному законодавством України. Заявою до пункту 4 статті 22 Конвенції забезпечується участь у процесі міждержавного усиновлення дітей в Україні лише тих органів та організацій, які набули відповідних повноважень згідно із законодавством України. Заявою до статті 23 Конвенції визначається, що в Україні посвідчення того, що усиновлення здійснено відповідно до Конвенції, здійснюється Міністерством соціальної політики України. У заяві до статті 25 Конвенції передбачається, що ця Конвенція не зобов'язує Україну визнавати усиновлення, здійснені згідно з угодою, укладеною Договірними Державами Конвенції відповідно до пункту 2 статті 39 Конвенції. Заявою до статті 28 Конвенції визначено, що дитина, яка проживає в Україні, може виїхати з її території для влаштування до Держави, що приймає, лише після набрання чинності рішенням суду України про усиновлення цієї дитини.