Законопроект (реєстр.№1062) спрямований на реалізацію конституційних норм щодо сприяння розвиткові етнічної, культурної та мовної самобутності всіх національних меншин, що проживають на території України.
Зокрема, визначено поняття "національно-культурні автономії", засади й принципи, за якими здійснюється їхня діяльність, правовий статус та порядок створення, реєстрації, реорганізації тощо. Так, відповідно до проекту, "Національно-культурні автономії національних меншин України – це форми національно-культурного самовизначення громадських об’єднань України з числа осіб, що відносять себе до категорії національних меншин, на основі їхньої добровільної самоорганізації, яка ставить на меті самостійне вирішення питань збереження і розвитку своєї етнічної самобутності, мови, освіти та культури".
При цьому зазначається, що участь або неучасть у діяльності національно-культурних автономій не може слугувати підставою для будь-якого обмеження прав громадян України, а право на національно-культурні автономії не є правом на національно-територіальне самовизначення.
За словами В.Хари, основна увага в законопроекті відведена системі державного захисту етнокультурної самобутності на території України, Зокрема, забезпеченню прав громадян на збереження й розвиток своїх національних культур, свободу застосування національних (рідних) мов у виховному та навчальному процесах. Держава бере на себе зобов’язання за участю національно-культурних автономій реалізовувати ці права та потреби. Окремо зазначається, що недержавні (громадські) освітні заклади з навчанням національними (рідними) мовами обов’язково забезпечують умови для вивчення державної – української мови.