Законопроектом (реєстр. №1150) пропонується доповнити статтю 99 Кодексу адміністративного судочинства України новою частиною шостою, згідно з якою строк звернення до суду не поширюється на випадки оскарження чинних нормативно-правових актів. Реалізація положень проекту, на думку автора, спрямована на те, що у разі його прийняття у суб’єктів права з’явиться можливість безстрокового оскарження чинних нормативно-правових актів без обмежень у часі.
При вирішенні питання про відповідність законопроекту вимогам Основного Закону України Комітет виходить з наступного. В Україні права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55 Основного Закону України).
Конституція України як головне джерело національної правової системи є також базою для поточного законодавства. Вона надає можливість урегулювання певних суспільних відносин на рівні законів, які конкретизують закріплені в Основному Законі положення.
На засіданні Комітету також зазначалося, що встановлення у процесуальних кодексах України конкретних строків вчинення окремих процесуальних дій особами, які беруть участь у справі, здійснюється в законодавчому порядку на підставі пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України.
Отже, вважають народні депутати, поданий законопроект ґрунтується на наведеній конституційно-правові основі.
Однак, на думку членів Комітету, можливість безстрокового оскарження чинних нормативно-правових актів без обмежень у часі суперечить принципу стабільності існуючих правових відносин, необхідністю додержання якого й зумовлено існування строків звернення до адміністративного суду в адміністративному судочинстві та строків позовної давності у цивільному та господарському судочинстві.
Комітет вважає, що більш прийнятним шляхом вдосконалення закону у цьому питанні могло б бути збільшення строку звернення до адміністративного суду з шести місяців в один рік, а не повного його скасування.