Законопроект (реєстр. №1202) розроблено з метою реалізації державної політики із гуманізації кримінальної відповідальності, наслідком якої стане суттєве зменшення кількості судимих осіб і осіб, які позбавлятимуться волі.
Проектом закону пропонується викласти у новій редакції Кримінальний кодекс. Основними новелами проекту, зазначали народні депутати, можна вважати: зміну назви чинного Кримінального кодексу на "Карний кодекс України" (КК); запровадження поняття "кримінальні правопорушення", яке охоплює усі кримінально-карані діяння; ці діяння поділяються на злочини та кримінальні проступки, кожна з цих категорій діянь описується в окремій "книзі" Особливої частини проекту КК. При цьому, низка діянь, які сьогодні визнаються адміністративними правопорушеннями та містяться у Кодексі України про адміністративні правопорушення (КУпАП), "переносяться" до проекту КК та отримують "статус" кримінальних проступків (порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням засобів масової інформації, порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітація в день проведення референдуму; суттєві зміни положень статті 364 "Зловживання владою або службовим становищем" та 365 "Перевищення влади або службових повноважень" тощо.
Члени Комітету, підтримуючи в цілому намагання створити в Україні дієвий механізм інституту кримінальних проступків, висловили певні зауваження до проекту. Зокрема, парламентарії звернули увагу на те, що деякі положення законопроекту суперечать усталеним положенням національної кримінально-правової доктрини. Передусім, це стосується такого специфічного правового наслідку, як судимість. Саме за цією ознакою кримінальна відповідальність відрізняється від інших видів юридичної відповідальності (адміністративної, дисциплінарної тощо). Проте зі змісту статей 88-91 проекту КК випливає, що набрання законної сили обвинувальним вироком у справі про кримінальний проступок не тягне за собою визнання засудженої особи такою, що має судимість. У такому випадку, наголошували народні депутати, логічно виникає питання: який сенс у притягненні особи за вчинення діянь, що відносяться проектом КК до кримінальних проступків, саме до кримінальної відповідальності, адже види, розміри та наслідки кримінальних покарань за них майже нічим не відрізняються від адміністративних стягнень, передбачених КУпАП?
На засіданні зазначалося про те, що із тексту законопроекту неясно, чи створює множинність вчинення злочину і проступку (наприклад, особа спочатку вчиняє крадіжку, передбачену частиною першою статті 185 законопроекту (злочин), а потім - дрібне викрадення чужого майна, передбачене статтею 481 (кримінальний проступок)), і яким чином це позначається на кваліфікації вчинених діянь і розмірі остаточного покарання.
За результатом розгляду члени Комітету також вказували, що проект КК містить й інші недоліки, що вносять додаткові суперечності у кримінально законодавство України та можуть ускладнити його практичну реалізацію.