Інформацію було заслухано у відповідності до статті 14 Закону "Про комітети Верховної Ради України", в порядку здійснення Комітетом парламентського контролю.
За результатами розгляду підготовлені рекомендації, які направлені до відповідних центральних органів виконавчої влади.
До найбільш гострих питань, які потребують нагального вирішення, відносяться:
передбачення при складанні проекту Державного бюджету України на відповідний рік належного обсягу видатків для забезпечення потреби інвалідів в автомобілях;
забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України, які асигнуються на придбання автотранспорту для інвалідів, у тому числі забезпечення рівномірного розподілу коштів впродовж року (виділення коштів у третьому та четвертому кварталах є однією із причин значного залишку невикористаних коштів на кінець року);
удосконалення та систематизація організаційного та нормативно-правового врегулювання порядку забезпечення інвалідів та інвалідів-чорнобильців автомобілями;
створення спеціалізованих транспортних служб для безкоштовного та пільгового перевезення інвалідів. Незважаючи на те, що це питання порушувалося ще у 2008 році, воно так і набуло системного характеру, такі служби створюються при облдержадміністраціях коштом обласних та місцевих бюджетів і ліквідуються у разі відсутності фінансування. На сьогодні придбано лише 157 спецавтомобілів у 18 областях та містах Києві і Севастополі;
забезпечення повноцінного функціонування Централізованого банку даних з проблем інвалідності (відсутність належного обліку не дає можливості ефективно планувати потребу та видатки на відповідні цілі);
запровадження механізму щорічної інвентаризації автомобілів для інвалідів тощо.
Довідково:
В Україні у 2012 році було зареєстровано 2,6 млн. інвалідів. На 01.01.2012 р. на черзі для забезпечення автомобілями перебувало близько 81,4 тис. інвалідів.
Загальна потреба у бюджетних коштах на закупівлю автомобілів для забезпечення існуючої черги у 2012 році становила 4,2 мільярди гривень, але фактично була забезпечена бюджетними призначеннями лише на 0,8 відсотка.
Співвідношення чисельності інвалідів, які перебувають на обліку, і кількості автомобілів, які щорічно придбаваються, становить 80 до 1, і свідчить про можливість отримання автомобіля лише кожним 80-м інвалідом, який перебуває на обліку, що фактично унеможливлює реалізацію більшістю інвалідів свого права на цю пільгу ще за життя.
Водночас, відповідно до статті 20 Конвенції ООН про права інвалідів, ратифікованою Україною, держави-учасниці вживають ефективних заходів для забезпечення індивідуальної мобільності інвалідів з максимально можливим ступенем їхньої самостійності, зокрема шляхом сприяння індивідуальній мобільності інвалідів вибраним ними способом, у вибраний ними час та за доступною ціною, полегшення доступу інвалідів до якісних засобів, що полегшують мобільність, пристроїв та послуг. На виконання положень зазначеної Конвенції постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 706 затверджено Державну цільову програму "Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів", відповідно до завдання № 5 якої до очікуваних результатів виконання цієї програми віднесено удосконалення механізму забезпечення окремих категорій осіб технічними та іншими засобами реабілітації, зокрема, автомобілями, та надання за період з 2012 по 2020 роки за рахунок коштів державного бюджету автомобілів 31333 інвалідам, які мають на це право, у тому числі 1381 у 2012 році.