Голова Верховної Ради України Володимир Рибак висловлюється за необхідність прискорення процесу наукового опрацювання, оновлення та затвердження в установленому порядку в новій редакції Закону України «Про професійно-технічну освіту».
Про це В.Рибак заявив під час зустрічі з директорами професійно-технічних училищ міста Києва у середу.
Керівник парламенту зробив наголос на проблемах, які існують у системі профтехосвіти, і окреслив шляхи їх розв’язання.
В.Рибак, зокрема, зазначив, що протягом останніх 20 років фінансування навчальних закладів та установ системи професійно-технічної освіти з державного та місцевих бюджетів, зокрема, на її розвиток та здійснення системних реформ, було вкрай обмеженим. За його словами, матеріально-технічна база професійно-технічних навчальних закладів майже на 100 відсотків фізично та морально застаріла і непридатна для використання в навчальному процесі; в майстернях, на полігонах та навчальних господарствах використовується техніка, 60 відсотків якої відпрацювало вже понад 20 років, 36 відсотків функціонує близько 20 років, і лише 4 відсотки - до 10 років. До того ж навчальні заклади не мають сучасних підручників та навчальних посібників, протягом 2000-2011 років планувалось видати понад 400 найменувань підручників, проте видано лише 30 відсотків від запланованого, сказав він.
Керівник парламенту висловився за приділення більшої уваги з боку державної влади всіх рівнів питанням збереження мережі професійно-технічних навчальних закладів. Він відзначив серйозне скорочення кількості навчальних закладів професійно-технічного спрямування і скорочення на третину кількості учнів, які здобувають у них освіту.
Голова Верховної Ради назвав надзвичайно важливою необхідність запровадження науково обгрунтованого прогнозування розвитку ринку праці в Україні з урахуванням реального стану та тенденцій розвитку економіки.
«А відтак, і створення чіткого механізму взаємодії центральних та регіональних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів при формуванні державного замовлення на підготовку робітничих кадрів, це в подальшому гарантовано спрацює на недопущення необгрунтованих витрат на підготовку незатребуваних робітників та поступово ліквідує дисбаланс, що утворився на ринку праці та ринку освітніх послуг», - підкреслив В.Рибак.
На думку керівника парламенту, потребують активізації дослідження з визначення концептуальних засад розбудови нової економіки самої професійно-технічної освіти та запровадження сучасної методики розрахунку вартості підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах. «При цьому головними складовими для розрахунків мають стати складність, наукоємність та матеріалоємність професій з урахуванням кінцевих результатів діяльності навчальних закладів», - заявив він.
В.Рибак також висловився за необхідність розробки та запровадження правових та економічних засад стимулювання роботодавців і інвесторів до участі у розвитку закладів профтехосвіти та якісному відновленні трудових ресурсів держави, що має базуватись на взаємному інтересі та відповідальності.
Голова Верховної Ради ознайомився з організацією навчального процесу у Київському вищому професійному училищі будівництва і дизайну, відвідав кабінет енергозберігаючих технологій, навчально-практичний центр.
За словами директора училища Георгія Алексенка, учбовий заклад засновано у 1947 році. За час його існування підготовлено більше 22 тисяч кваліфікованих спеціалістів робітн0438их професій, які працювали і продовжують свою трудову діяльність не тільки на будівельних майданчиках України, але і на відповідальних керівних державних посадах.
Нині в училищі навчаються 515 учнів. Для здобуття фаху тут обладнано 7 майстерень, 18 кабінетів, 2 комп’ютерних класи, є спортивний, тренажерний і актовий зали.