Голова Комітету Петро Цибенко нагадав, що парламентські слухання відбулися 6 червня 2008 року. Учасники слухань наголосили, що ратифікація Верховною Радою 14 вересня 2006 року Хартії та особливо дотримання її норм і стандартів є однією з умов успішної реалізації європейських прагнень України і вимагає конструктивного співробітництва Верховної Ради, уряду, центральних органів виконавчої влади та сторін соціального діалогу.

П.Цибенко зазначив, що Уряд України, починаючи з 2008 року подавав щорічні доповіді. "Європейський комітет із соціальних прав, проаналізувавши надану інформацію за 54 пунктами Хартії, визнав, що ситуація в Україні відповідає нормам Хартії за 25,9% пунктів, не відповідає 10 (18,5%) положенням Хартії. З більшості норм (55,6%) Комітет запросив додаткову інформацію, що певною мірою свідчить про повноту та об'єктивність наданої у національних доповідях інформації. Тому слід очікувати суттєвого зростання оцінки щодо невідповідності ситуації в Україні нормам Хартії", - наголосив голова Комітету.

Учасники засідання констатували, що ситуація щодо виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої), особливо в частині її практичної реалізації, залишається складною.

За їхніми словами, передусім це стосується розміру заробітної плати. Середня заробітна плата в Україні є найнижчою серед країн, з якими вона межує. Однією з гострих проблем залишається проблема повернення боргів і своєчасності виплат заробітної плати. За даними Державної служби статистики України станом на 01.02.2013р. заборгованість із заробітної плати становить 1005,1 млн. грн., з якої 52,3% це борги економічно активних підприємств, 41,3% - підприємств-банкрутів та 6,4% - економічно неактивних підприємств. Понад третини усієї заборгованості становлять борги державних та комунальних підприємств.

Під час обговорення також зверталася увага на необхідність значного коригування розміру прожиткового мінімуму. "Величина прожиткового мінімуму не враховує низки життєво необхідних витрат: на будівництво чи купівлю житла або одержання його у найм, на освіту, оздоровлення, утримання дітей у дошкільних навчальних закладах, платні медичні послуги тощо. Не враховуються також зміни в складі споживчого кошика у зв'язку зі змінами у сфері житлово-комунального господарства", - зазначали народні депутати.

На їхню думку, норми, закладені в прожитковому мінімумі громадян України, суттєво нижчі за фізіологічні, а набір непродовольчих товарів взагалі не забезпечує багатьох потреб сучасної людини.

Не повною мірою, вважають парламентарії, виконується й ратифікований Україною пункт 1 статті 1 щодо визнання "однією зі своїх найголовніших цілей і одним зі своїх найголовніших обов'язків досягнення та дотримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості з метою досягнення повної зайнятості". За їх словами, рівень зайнятості в Україні залишається низьким порівняно з рівнем зайнятості у багатьох країнах Євросоюзу. "Зростання зайнятості в Україні стримується головним чином як через незадовільні умови праці на робочих місцях та низький рівень заробітної плати працівників, так і через невідповідність професійно-кваліфікаційного рівня робочої сили потребам економіки та ринку праці", - наголошували вони.

Члени Комітету зазначали, що рекомендаціями були затверджені конкретні заходи щодо виконання в Україні Хартії. Проте, низка заходів так і не була виконана. Так, зокрема, урядом не ініційовані зміни до законодавства з метою приєднання до Європейської соціальної хартії (переглянутої) в повному обсязі та приведення його у відповідність з її положеннями, які ще не ратифіковані.

За результатами обговорення члени Комітету рекомендують Кабінету Міністрів вжити невідкладних заходів з метою суттєвого покращення стану виконання Рекомендацій парламентських слухань з урахуванням висновків Європейського комітету із соціальних прав.

Уряду також рекомендовано підготувати та внести на розгляд Верховної Ради законодавчі пропозиції щодо:

приєднання України до пунктів Європейської соціальної хартії (переглянутої), до яких Україна ще не приєдналася;

приєднання України до Додаткового протоколу до Європейської соціальної хартії (переглянутої), який передбачає систему колективного оскарження;

ратифікації Європейського кодексу соціального забезпечення;

відміни показника "рівень забезпечення прожиткового мінімуму" при визначенні права на надання та розмірів соціальної допомоги;

змін до Податкового кодексу України щодо припинення дискримінації в оподаткуванні трудових доходів у вигляді заробітної плати, передбачивши:

відновлення дії неоподатковуваного мінімуму при оподаткуванні доходів громадян для всіх фізичних осіб;

встановлення рівня податкового навантаження на доходи від трудової діяльності у вигляді заробітної плати на рівні не вищому, ніж рівень оподаткування інших доходів (дивідендів, процентів від депозитних вкладів, прибутків від оренди та продажу майна тощо);

змін до порядку індексації грошових доходів населення, передбачивши індексування заробітної плати в межах 2-х прожиткових мінімумів для працездатної особи та грошові доходи населення за продовольчим кошиком;

ратифікації в Україні конвенцій Міжнародної організації праці:

№173 "Про захист працівників у разі неплатоспроможності роботодавця" (третьої частини);

№88 про організацію служби зайнятості;

№181 про приватні агентства зайнятості;

№102 про мінімальні норми соціального забезпечення;

№117 "Про основні цілі і норми соціальної політики";

№187 про основи, що сприяють безпеці та гігієни праці;

внесення змін до Закону "Про соціальний діалог в Україні" щодо створення тристоронніх соціально-економічних рад на рівні міст та районів;

Концепції реформування оплати праці до 2020 року.

Відповідні рекомендації Комітетом направлені Міністерству соціальної політики, Фонду соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, сторонам соціального діалогу.

Комітет планує провести у жовтні поточного року слухання на тему: "Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)".