Законом надано згоду на обов’язковість для України в повному обсязі Європейської соціальної хартії (переглянутої). Кабінету Міністрів України доручається до 1 жовтня 2006 року подати графік введення всіх норм Хартії.
Підтримуючи заходи, спрямовані на підвищення соціального захисту громадян України, Президент України констатує, що зобов'язання, які відповідно до закону, бере на себе Україна, (зокрема, за пунктом 3 статті 2, пунктом 1 статті 4, статтями 12, 13, 19, 25 і пунктом 3 статті 31 Хартії), не можуть бути виконані з огляду на фінансові можливості держави.
Так, лише для забезпечення надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, виходячи з прожиткового мінімуму (стаття 13 Хартії), за попередніми розрахунками Міністерства фінансів України, додаткова потреба в бюджетних коштах на наступний рік становитиме близько 2,2 млрд. гривень. Поетапне ж набрання чинності окремими положеннями Хартії (як це пропонується статтею 2 закону) Хартією не передбачено.
Це, в свою чергу, призведе до порушення Україною зобов'язань за Віденською конвенцією про право міжнародних договорів, яка за статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України і відповідно до статей 26 і 27 якої кожен чинний договір є обов’язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватися, учасник не може посилатися на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору.
За підсумками обговорення Верховна Рада України підтримала Президента і прийняти закон в редакції поданого ним проекту (реєстр.№0018), у якому містяться застереження щодо певних положень Хартії.