Відкриваючи захід, голова Комітету Віктор Чумак звернувся до присутніх із застереженням від політизації обговорюваного питання і зазначив, що Комітет "завжди відкритий для участі громадськості у роботі з даного питання".
Характеризуючи стан законодавчої бази антикорупційної діяльності, В.Чумак, зокрема, зауважив, що сьогодні не реалізовано низку рекомендацій Групи держав проти корупції (орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу), що базуються на положеннях світових стандартів, інші антикорупційні ініціативи, на яких наполягають як громадяни, так і представники органів влади.
За словами голови Комітету, серед таких ініціатив - публічність Єдиного реєстру осіб, притягнутих за вчинення корупційних діянь, а також публікація в мережі Інтернет декларацій високопосадовців. "Відомо, що сьогодні доступ до Реєстру мають лише Міністерство юстиції та правоохоронні органи, а декларації публікуються лише в офіційних друкованих виданнях, не надто популярних серед громадян",- зазначив В.Чумак.
Він також сказав, що Комітет у його нинішньому складі розпочав роботу з вдосконалення нормативної бази у галузі боротьби з корупцією, зокрема, затвердивши Положення про громадську експертну раду при Комітеті та розпочавши роботу щодо її безпосереднього формування.
В.Чумак також звернув увагу присутніх на те, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект про внесення змін до Закону "Про засади запобігання і протидії корупції" та Регламенту Верховної Ради (щодо удосконалення окремих положень) (реєстр. № 2577), який, за словами голови Комітету, містить законодавчі ініціативи щодо ґрунтовного реформування інституту антикорупційної експертизи. Зокрема, сказав народний депутат, документом пропонується зобов’язати профільний парламентський Комітет надавати експертні висновки щодо відповідності законопроектів вимогам антикорупційного законодавства.
Учасники круглого столу обговорили існуючі тенденції у роботі правоохоронних та судових органів в сфері протидії корупції, а також реалізацію Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки, затверджену Постановою Кабінету міністрів від 28 листопада 2011 р. № 1240, та основних пріоритетів для подальшої законотворчої роботи у даній сфері. Наголошувалося, зокрема, що ефективність політики боротьби з корупцією в Україні з різних причин залишається невисокою. Однією з причин незадовільного стану впровадження антикорупційної політики, на думку виступаючих, є недоліки у розподілі повноважень серед структур, що відповідають за впровадження антикорупційної політики. За словами Віктора Чумака, Національний антикорупційний комітет при Президентові України "залишається за великим рахунком віртуальною структурою, а Міністерство юстиції лише тимчасово перебрало на себе функції уповноваженого органу з антикорупційної політики".
Під час обговорення було також акцентовано увагу на кількості розслідувань випадків корупції серед високопосадовців. Зазначалося, зокрема, що цей показник є сьогодні доволі низьким, незважаючи на публікацію великої кількості резонансних антикорупційних розслідувань у ЗМІ.
На засіданні було презентовано також результати моніторингу судової практики у справах з корупційних правопорушень. За словами учасників заходу, корупціонерам призначаються в судах, як правило, мінімальні покарання, непоодинокими є й випадки повного уникнення від відповідальності. Такий стан справ, на думку виступаючих, спричиняється недосконалістю законодавчо-нормативної бази у галузі визначення покарання за антикорупційні діяння.
Як зазначалося під час "круглого столу", громадськими організаціями здійснюється також дослідження виконання положень Державної програми щодо запобігання і протидії корупції, індекс успішності впровадження якої становить сьогодні, за словами виступаючих, 2,7 балів з 5 можливих.