На засіданні зазначалося, що законопроект (реєстр.№1095) розроблено з метою встановлення принципу соціальної справедливості щодо осіб, які здійснюють догляд за дітьми-інвалідами та інвалідами І групи.
Голова Комітету, автор законопроекту Валерій Сушкевич підкреслив, що проектом пропонується внести зміни до законів "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", "Про соціальні послуги", "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", передбачивши, що: одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, надбавка на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби; розмір компенсаційної виплати одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику за надання соціальних послуг з догляду за дитиною-інвалідом підгрупи А, а також одному з батьків, подружжю інваліда І групи підгрупи А, які надають їм соціальні послуги з догляду, не може бути нижчим (на місяць) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на день виплати.
Комітет зауважив, що згідно із діючим законодавством, а саме Законом "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", дітям-інвалідам віком до 18 років призначається державна соціальна допомога у розмірі 70 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Цим же законом передбачено призначення до державної соціальної допомоги надбавки на догляд, яка встановлюється у розмірі: на дитину-інваліда віком до 6 років - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, на дитину-інваліда віком від 6 до 18 років - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років (сумарний розмір такої виплати, залежно від віку дитини, станом на лютий 2013 року становить від 1111,8 грн. до 1230,8 грн.).
Зовсім інша ситуація, зазначає Комітет, з дітьми-сиротами. Зважаючи на те, що найкращим середовищем для розвитку дитини залишається сім’я, в Україні визнано пріоритет сімейного виховання та необхідність забезпечення всебічної підтримки осіб, які виявили бажання взяти з будинку-інтернату на виховання покинутих дітей. З цією метою передбачена суттєва матеріальна допомога особам, які беруть на виховання дитину-сироту. Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 81, на кожну дитину-сироту виплачується соціальна допомога у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку (станом на лютий 2013 року - 1944 грн. на дитину-сироту віком до 6 років і 2420 грн. - на дитину-сироту віком від 6 років до 18 років), а батькам-вихователям та прийомним батькам, за надання соціальних послуг, виплачується грошове забезпечення у розмірі 35% від зазначеної суми з відповідним максимальним обмеженням (сумарний обсяг грошового забезпечення для батьків-вихователів не може перевищувати п’яти прожиткових мінімумів для працездатної особи, а для одного з прийомних батьків - півтора прожиткового мінімуму для працездатної особи, що станом на лютий 2013 року становить, відповідно, 5735грн. та 1720 грн.).
Як вбачається, наголошувалося під час засідання, і діти-інваліди, і діти-сироти поєднані однаковим соціальним статусом, але при цьому дітям-сиротам та особам, якими ними опікуються, надається більш вагома матеріальна підтримка (різниця майже у два рази). І це при тому, що батьки дітей-інвалідів значну частину коштів витрачають на лікування та реабілітацію таких дітей.