Під час зустрічі з народним депутатом Володимиром Яворівським присутніх було ознайомлено з нещодавно зареєстрованим у парламенті новим законопроектом про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні (реєстр.№ 1233).
Виступаючий звернув увагу на те, що "законопроект покликаний охопити всі сфери життя, де використовується українська мова". За його словами, законопроектом пропонується встановити, що українська мова - визначальний чинник і головна ознака ідентичності української нації, яка історично впродовж багатьох століть проживає на території України, становить абсолютну більшість населення України, дала офіційну назву державі та є базовим системоутворюючим складником української державності.
В.Яворівський зазначив також, що згідно із проектом закону, джерелом статусу української мови як державної (офіційної) є державне самовизначення української нації. Окрім того, у законопроекті пропонується визначити, що українська мова є невід’ємним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. "Спроби запровадження офіційної багатомовності на національному рівні всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі є діями, спрямованими на розпалювання міжетнічної ворожнечі, мовний розкол країни, порушення конституційного ладу і територіальної цілісності України.
Народний депутат України І, ІІ, ІІІ, IV та VI скликань Іван Заєць під час зустрічі наголосив, що "найбільшим досягненням власної законотворчої діяльності" він вважає "Декларацію про державний суверенітет України", у преамбулі якої зазначається, зокрема, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як "верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах".
За словами народного депутата, у документі проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де "всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять". Громадяни всіх національностей становлять народ України. І.Заєць підкреслив також, шо Декларацією визначено самостійність України у галузях економіки, науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації; право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами тощо.
Народний депутат Верховної Ради першого скликання, віце-президент Асоціації народних депутатів України, експерт Програми сприяння Парламенту ІІ Володимир Крижанівський ознайомив інтернів Програми з порядком розгляду законопроектів про внесення змін до Конституції України.
За його словами, відповідно до статті 154 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Такий законопроект (за винятком змін до розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України") повинен бути попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України та вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосує не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України. Зміни до виняткових розділів І, ІІІ та ХІІІ подаються до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.
Доповідач визначив наступні етапи розгляду таких документів: "Головний комітет після розгляду законопроекту готує висновки і проекти актів для прийняття рішень Верховною Радою. Висновки комітетів, проекти актів та інші необхідні матеріали надаються народним депутатам не пізніше як за 10 днів до розгляду. Верховна Рада розглядає питання щодо включення законопроекту до порядку денного та про порядок подальшої роботи над ним. Якщо Конституційний суд України визнав законопроект таким, що відповідає статтям 157 та 158 Конституції України, головний комітет готує висновки, після чого законопроект вноситься до порядку денного не раніше 7 днів після надання народним депутатам висновків головного комітету. Після цього Верховна Рада обговорює законопроект та приймає відповідне рішення".
В.Крижанівський зазначив також, що якщо законопроект про внесення змін до Конституції не прийнято у другому читанні, аналогічний документ може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. Повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів I, III і XIII цієї Конституції з одного й того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання.
Інформацію підготовлено за участі інтернів Програми