Зазначеним Законом визначаються правовий статус, основні завдання установ України, що здійснюють представництво України за кордоном, порядок їх утворення, права та обов'язки працівників цих установ тощо.
Президент України висловив щодо нього низку зауважень.
Так, в першій пропозиції Президент України зазначає, що цей Закон не має нового предмета правового регулювання, а його положення дублюють положення інших нормативно-правових актів України та міжнародні документи (наприклад, норми Закону України "Про дипломатичну службу", Положення про постійне представництво України при міжнародній організації, Віденської конвенції про консульські зносини 1961 року, Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1963 року, Конвенції про спеціальні місії 1969 року, Віденської конвенції про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 року, яка хоч і не набула чинності, проте, є кодифікацією звичаєвих норм міжнародного права).
З огляду на зазначене, члени Комітету вважають за доцільне прийняти зазначене зауваження Президента України.
Президент України вважає, що Закон містить норми, які не можуть установлюватися законодавством України (про що йдеться у другій пропозиції). А саме:
поширення дії законодавства України на порядок забезпечення закордонних дипломатичних установ України приміщеннями (частина перша статті 5), визначення земельної ділянки із забудовами, будівлі або її частини, де розташовані закордонні дипломатичні установи України, які є державною власністю України або знаходяться у тимчасовому користуванні на правах оренди, частиною території України (частина третя статті 5), визначення приміщення для члена дипломатичного персоналу частиною приміщень дипломатичного представництва, що користується всіма імунітетами, передбаченими для приміщення представництва України (частина третя статті 16).
Не можуть установлюватися законодавством України і функція дипломатичного представництва зі здійснення контролю за виконанням двосторонніх договорів України з державою перебування (абзац шістнадцятий статті 9 Закону), приписи для держави перебування та представництва України при міжнародній організації чи інституції приміщеннями, надання допомоги в отриманні житлових приміщень для співробітників зазначеного представництва (частини перша і друга статті 23 Закону), встановленого порядку оподаткування приміщення, глави та членів дипломатичного персоналу представництва України при міжнародній організації чи інституції (стаття 35 Закону).
Члени Комітету вважають, що зауваження викладені в другій пропозиції, заслуговують на увагу.
Президент України зазначає, що окремі положення Закону не відповідають Конституції України.
Так, відповідно до пункту 5 статті 106 Конституції України Президент України призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях. Отже, повірений у справах України, якого Законом визначено главою дипломатичного представництва (частина друга статті 12), має також призначатися та звільнятися главою держави. Всупереч цьому Законом передбачено призначення повіреного у справах України наказом міністра закордонних справ України (частина друга статті 14).
Крім того, за Законом дипломатичні представництва України при міжнародних організаціях чи інституціях підпорядковуються Міністерству закордонних справ України (частина перша статті 10, частина перша статті 17). Однак, здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави за пунктом "з" статті 106 Конституції України покладено на Президента України.
Міністерство закордонних справ України як центральний орган виконавчої влади лише забезпечує проведення зовнішньої політики держави і координацію діяльності у сфері зовнішніх зносин України (частина друга статті 6 закону України "Про дипломатичну службу").
Згідно з частиною першою цієї ж статті Міністерство закордонних справ разом з представництвами Міністерства на території України і закордонними дипломатичними установами України входить до системи органів дипломатичної служби. Однак, ні Конституцією України, ані Законом України це міністерство не визначено вищим органом у даній системі щодо дипломатичних представництв України в інших державах і постійних представництв України при міжнародних організаціях.
Комітет пропонує підтримати цю та інші пропозиції Президента України.