Голова підкомітету Олександр Кузьмук, доповідаючи підготовлений до другого читання законопроект (реєстр. №10431), зазначив, що його метою є приведення періодів оборонного планування у Збройних Силах та інших військових формуваннях у відповідність з періодами планування розвитку держави.
Проектом пропонується викласти у новій редакції чинний закон і визначити завдання, принципи, види і порядок здійснення оборонного планування та повноваження органів державної влади у цій сфері. Згідно із проектом, "оборонне планування - складова частина системи державного планування, що здійснюється з метою забезпечення обороноздатності держави шляхом визначення пріоритетів і напрямів розвитку сил оборони, озброєння та військової техніки, інфраструктури, підготовки військ (сил), а також розроблення відповідних концепцій, програм і планів з урахуванням реальних і потенційних загроз у воєнній сфері та фінансово-економічних можливостей держави".
Проектом також передбачено, що "основними завданнями оборонного планування є:
оцінка стану готовності сил оборони до виконання завдань з оборони України, а також результатів виконання заходів з їх розвитку за попередній період;
визначення засад, цілей та основних завдань державної політики у сфері оборони, пріоритетів і напрямів розвитку сил оборони з урахуванням реальних і потенційних загроз у воєнній сфері та економічних можливостей держави;
встановлення вимог до структури, чисельності особового складу та показників забезпечення озброєнням, військовою та спеціальною технікою, іншим майном сил оборони;
визначення видатків Державного бюджету України на потреби оборони;
формування державного оборонного замовлення;
планування заходів з мобілізаційної підготовки".
Документом пропонується визначити, що "оборонне планування здійснюється за принципами:
централізації управління процесами оборонного планування;
застосування програмно-цільового методу планування для забезпечення оптимального та ефективного використання ресурсів;
прозорості використання ресурсів у сфері оборони;
безперервності управління, системності і паралельності процесу оборонного планування та колегіальності під час прийняття рішень;
адекватності та своєчасності заходів щодо забезпечення захисту національних інтересів України від потенційних і реальних загроз у воєнній сфері;
гарантування державою науково-методичного, організаційно-технічного, інформаційного, матеріального та фінансового забезпечення виконання програм і планів розвитку сил оборони з урахуванням фінансово-економічних можливостей держави;
єдиного наскрізного планування створення озброєння, військової та спеціальної техніки;
узгодженості оборонного планування із стратегічним плануванням застосування сил оборони, заходами з підготовки населення і території держави до оборони та мобілізаційною підготовкою;
забезпечення здійснення демократичного цивільного контролю".
Проектом встановлено, що "оборонне планування поділяється на довгострокове (понад п'ять років), середньострокове (від трьох до п'яти років) та короткострокове (від одного до трьох років)".
Документ містить положення, згідно з яким Міністерство оборони, органи управління іншими військовими формуваннями, правоохоронними та розвідувальними органами, силами цивільного захисту, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації на підставі Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів з метою організації оборонного планування видають накази, у тому числі спільні, та інші акти організаційно-розпорядчого характеру, зокрема, документи, що визначають порядок узгодження, розгляду та затвердження документів оборонного планування.
Під час підготовки проекту до другого читання до Комітету надійшло 84 пропозиції від народних депутатів, 76 з яких враховано повністю, 1 - частково, 7 - відхилено.