Згідно Конвенції, будь-яка особа вчиняє злочин, якщо вона незаконно чи навмисно:
володіє радіоактивним матеріалом чи виготовляє ядерний вибуховий пристрій, або володіє ним з наміром спричинити смерть чи серйозне каліцтво, або з наміром нанести істотну шкоду власності чи навколишньому середовищу;
використовує радіоактивний матеріал чи ядерний вибуховий пристрій будь-яким чином або використовує чи ушкоджує ядерний об´єкт таким чином, що відбувається вивільнення або створюється загроза вивільнення радіоактивного матеріалу з наміром спричинити смерть чи серйозне каліцтво, або з наміром нанести істотну шкоду власності чи навколишньому середовищу, або із наміром змусити фізичну чи юридичну особу, міжнародну організацію або державу вчинити будь-яку дію чи утриматися від неї.
Кожна держава-учасниця вживає необхідних заходів для:
визнання кримінальними злочинами відповідно до її національного законодавства вищезазначених діянь;
встановлення за ці злочини відповідних покарань з врахуванням тяжкості цих злочинів.
Держави-учасниці надають одна одній максимальну допомогу у зв´язку з розслідуваннями, кримінальними переслідуваннями чи процедурами видачі, розпочатими стосовно вищезазначених злочинів, включаючи сприяння в отриманні наявних у них доказів, необхідних для розгляду.
Конвенція не надає державам-учасницям право здійснювати на території іншої держави-учасниці юрисдикцію та функцію, які належать виключно до компетенції органів влади цієї іншої держави-учасниці відповідно до її національного законодавства.
Закон вступає в дію після прийняття відповідних законодавчих актів.