Законодавчим актом визначено рівні колективних переговорів та сторони, що їх здійснюють, зокрема, законодавчо закріплено фактично існуючу трьохсторонню модель соціального діалогу за участю сторони роботодавців, сторони профспілок та Кабінету Міністрів України.
Законом також приведено положення низки законів у відповідність до уніфікованого у сучасних нормативних актах, що регулюють соціально-трудову сферу, визначення поняття "роботодавець" та замінено термін "власник" на "роботодавець", а також уточнено деякі положення щодо створення і діяльності спільних представницьких органів сторони профспілок та роботодавців різних рівнів; представлення інтересів профспілок (їх об'єднань), організацій роботодавців (їх об'єднань), що не відповідають критеріям репрезентативності, під час ведення колективних переговорів та укладання угод відповідного рівня.
Документом внесено зміни до законів "Про колективні договори і угоди", "Про Кабінет Міністрів України", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування".
Відповідний законопроект зареєстровано за №10106.