Положення Лісового кодексу України надають визначення поняття - ліс. Під терміном "ліс" розуміється - тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав´яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов´язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.
До лісового фонду України належатимуть лісові ділянки, площею не менше 0,1 гектара. Проголошується, що всі ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. В Україні вводиться державна, комунальна та приватна власність на ліси. Власниками приватних лісів можуть бути тільки громадяни та юридичні особи України.
Право користування лісами здійснюється у порядку постійного (без встановлення строку) та тимчасового: короткострокового (до одного року) та довгострокового (від одного до п´ятдесяти років) користування лісами.
В кодексі наведено перелік прав та обов´язків власників та користувачів лісів, повноваження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, місцевих органів виконавчої влади з питання врегулювання питань пов´язаних з управлінням, користуванням та розпорядженням лісами.
За функціональним призначенням усі ліси на території України пропонується поділити на такі категорії: захисні, рекреаційно-оздоровчі, природоохоронні, історико-культурні, експлуатаційні ліси, та ліси іншого цільового призначення. Розподіл лісів за категоріями провадиться в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.