Комітет визнав таким, що не суперечить праву Європейського Союзу, проект закону про внесення змін до Закону "Про молоко та молочні продукти" та інших законодавчих актів щодо посилення заходів боротьби з фальсифікацією молочних продуктів (реєстр.№11177).
Законопроектом пропонується шляхом включення до Закону "Про молоко та молочні продукти" поняття "молоковмісні продукти" і встановлення вимог щодо виробництва, маркування та реалізацію цих продуктів відокремити їх від молочних продуктів, зробити спеціальним об‘єктом державного контролю. Також у проекті пропонуються доповнення до Закону "Про молоко та молочні продукти" та Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стосуються відповідальності за порушення вимог щодо маркування та торгівлі молоковмісними продуктами.
Комітет зазначив, що проект закону за предметом правового регулювання належить до сфери охорони здоров'я та життя людей, правовідносини якої регулюються: Директивою 2001/95/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо загальної безпеки продукції; Регламентом 178/2002 Європейського Парламенту та Ради, який встановлює загальні принципи та вимоги до законодавства в сфері харчування, яка засновує Європейське відомство по безпеці харчових продуктів та встановлює певні процедури в питаннях безпеки продуктів харчування; Регламентом 854/2004 Європейського Парламенту та Ради, який встановлює певні правила по організації державного контролю продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною.
Члени Комітету дійшли висновку, що законопроект не суперечить праву Європейського Союзу.
Зокрема, статтею 8 Регламенту 854/2004 та Додатком IV до нього встановлено державний контроль за сирим молоком та молочними продуктами. Особливу увагу приділено гігієні виробництва та ветеринарному контролю за худобою для забезпечення належної якості молочних продуктів.
Положеннями проекту закону встановлено адміністративну та фінансову відповідальність виробниками молочної продукції. У цьому зв'язку, додатково рекомендовано застосування адміністративних засобів, які діють в законодавстві ЄС. Так, Додатком IV Регламенту 854/2004 встановлено обов'язок оператора постачання молока виправити певні недоліки протягом трьох місяців, після цього терміну постачання повинно бути призупинено та така заборона у постачанні повинна діяти до тих пір, поки оператор постачання молока не доведе відповідність встановленим вимогам.
Також Комітет визнав таким, не суперечить праву ЄС, зобов'язанням України в рамках Ради Європи та іншим міжнародно-правовим зобов'язанням України, проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" (реєстр. №10371).
Законопроект передбачає внесення ряду змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону "Про дорожній рух" та Закону "Про міліцію", пов'язаних із змістом та обсягом відповідальності власника транспортного засобу, який був використаний при вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Головною новелою, яку проектом пропонується ввести до відповідних правил національного законодавства України, є обов'язок власника транспортного засобу, на вимогу органів дорожньо-транспортної інспекції надати інформацію про особу, яка в момент вчинення певного порушення правил дорожнього руху керувала таким транспортним засобом. Відмова від надання такого роду інформації, відповідно до передбачених законопроектом правил, тягне за собою настання адміністративної відповідальності для особи, що є власником відповідного транспортного засобу.
Комітет зазначив, що, зважаючи на зміст передбачених законопроектом правил (які, загалом, полягають в покладенні на особу обов'язку надати (на вимогу компетентних правоохоронних органів) свідчення у справі про вчинення карного проступку), вони підпадають під дію Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Члени Комітету дійшли висновку, що законопроект не суперечить праву ЄС, зобов'язанням України в рамках Ради Європи та іншим міжнародно-правовим зобов'язанням України.
За висновком Комітету, загалом проект передбачає наступне: введення вимоги про розкриття власником транспортного засобу, який (транспортний засіб) був учасником ДТП, даних водія, в користуванні якого знаходився такий транспортний засіб під час вчинення ДТП; запровадження адміністративної відповідальності власника транспортного засобу за відмову від розкриття даних про водія, в користуванні якого знаходився такий транспортний засіб під час вчинення ДТП.
Комітет зазначає, що головним елементом статті 14-2 КУАП в запропонованій проектом редакції є введення обов'язку власника транспортного засобу, який (транспортний засіб) був учасником ДТП повідомити правоохоронні органи про особу, в розпорядженні якої знаходився цей транспортний засіб в момент вчинення відповідного ДТП. Це правило містить абсолютну та безумовну вимогу про надання інформації, не передбачаючи жодного виключення і, таким чином, під загрозою застосування адміністративної відповідальності, покладає на власника транспортного засобу обов'язок надати інформацію навіть в тому випадку, коли під час вчинення ДТП такий транспортний засіб знаходився в його безпосередньому користуванні.
На думку експертів, при аналізі запропонованих проектом змін варто взяти до уваги судову практику. Зокрема, в рішеннях винесених у справах Murray та Heaney, Weh та Rieg, справі O'Halloran суд досить чітко визнав прийнятність встановленої в національних законодавствах окремих країн вимоги про розкриття власником автомобіля особи водія, який знаходився за кермом в момент вчинення дорожнього правопорушення. Так само він визнав, що законодавство, яке встановлює таку вимогу (в тому числі і під загрозою певного покарання) відповідає приписам статті 6 Конвенції.