Комітет у закордонних справах рекомендував парламенту ратифікувати Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють.
Зокрема, Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю.
Конвенція направлена на створення правових умов, необхідних для координації і співробітництва нашої держави з державами-членами ООН у боротьбі та запобіганні транснаціональній організованій злочинності.
Члени Комітету зазначили, що вона чітко встановлює і конкретизує для кожної держави-учасниці прийняття таких законодавчих і інших заходів, які можуть знадобитися для визнання як кримінально караних ряду діянь, визначених у Конвенції, коли вони прямо чи опосередковано вчинені в складі організованої злочинної групи.
Конвенція та протоколи до неї з урахуванням нових форм злочинності та видів злочинів надає можливість міжнародного співробітництва та ефективної співпраці у викритті та розслідуванні злочинів, вчинених організованими злочинними групами.
Цим законопроектом передбачено ратифікувати Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності із заявами та застереженнями.
Так, відповідно до статті 2 Конвенції "серйозний злочин" означає злочин, який карається позбавленням волі на максимальний строк не менше чотирьох років або більш суворою мірою покарання, тому в українському кримінальному законодавстві поняттю "серйозний злочин" будуть відповідати поняття "тяжкий" і "особливо тяжкий злочин". При цьому "тяжкий злочин" це такий, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не менше п'яти і не більше десяти років (ч.4 ст. 12 Кримінального кодексу України), а "особливо тяжкий злочин" - за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі (ч.5 ст.12 Кримінального кодексу України).
Конвенція закріплює норми, які регулюють надання правової допомоги в розслідуванні, кримінальному переслідуванні та судовому розгляді у зв'язку зі злочинами, що є транснаціональними за своїм характером, у тому числі, якщо потерпілі, свідки, доходи, засоби скоєння злочинів та докази знаходяться у запитуваної держави-учасниці, а також якщо до скоєння злочину причетна організована злочинна група.
У зв'язку з цим, центральними органами України, на які покладаються повноваження згідно з пунктом 13 статті 18 Конвенції, є: Міністерство юстиції України (щодо судових рішень), Генеральна прокуратура України (щодо процесуальних дій під час розслідування кримінальних справ).
Конвенція визначає різні форми співробітництва держав-учасниць у боротьбі з транснаціональною організованою злочинністю. А саме:
- створення органів по проведенню спільних розслідувань (ст. 19);
- застосування державою-учасницею спеціальних методів розслідування, таких, як використання контрольованих поставок, електронної або іншої форми спостереження, агентурних операцій з метою проведення ефективної боротьби проти організованої злочинності і відповідно до основних принципів міжнародного права і свого внутрішнього законодавства (ст. 20).
Члени Комітету вважають, що набуття чинності для України Конвенцією та протоколами до неї сприятиме підвищенню авторитету нашої держави на міжнародній арені і зміцненню її статусу як держави, яка вживає заходів по запобіганню транснаціональній організованій злочинності як на національному, так і на міжнародному рівні.