Законом, зокрема, встановлюється, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть набуватися у власність іноземцями, особами без громадянства, іноземними підприємствами, підприємствами, у статутному (складеному) капіталі яких є іноземна інвестиція (спільними підприємствами, підприємствами з іноземними інвестиціями), юридичними особами, створеними відповідно до законодавства іноземних держав, іноземними державами, міжнародними урядовими та неурядовими організаціями (крім набуття таких земельних ділянок у порядку спадкування).
Закон містить також норми, відповідно до яких:
1. Юридичні особи, засновані відповідно до законодавства України, можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення господарської діяльності у разі:
а) придбання за цивільно-правовими договорами;
б) внесення земельних ділянок засновниками (учасниками) таких юридичних осіб до статутного (складеного) капіталу;
в) прийняття спадщини;
г) виникнення інших підстав, передбачених законом.
2. Юридичні особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав, можуть набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності;
б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.
3. Юридичні особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав, іноземні підприємства, підприємства, у статутному (складеному) капіталі яких є іноземна інвестиція (спільні підприємства, підприємства з іноземними інвестиціями), можуть набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення із земель приватної власності у випадках, визначених частинами першою і другою цієї статті, а із земель державної та комунальної власності - у порядку, встановленому статтею 129 Земельного Кодексу.
Відповідний законопроект зареєстровано за № 11128.