Законом вносяться зміни та доповнення до Закону "Про управління об´єктами державної власності". Прийняті зміни та доповнення встановлюють норми, які визначають правові основи управління об'єктами державної власності.
Президент України пропонує відхилити цей закон через невідповідність його положень Конституції і законам України, відсутність чіткої, прозорої та контрольованої схеми здійснення управління об´єктами державної власності.
Натомість, на думку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, більш доцільним є не скасування цього закону, а викладення його у новій редакції з урахуванням більшості конкретних зауважень і пропозицій Президента України. Це пояснюється, зокрема, тим, що розробка і прийняття нового законодавчого акту про управління об‘єктами права державної власності займе тривалий час, протягом якого регулювання зазначеного питання здійснюватиметься на підставі підзаконних нормативно-правових актів, що суперечить п.5 ст. 116 Конституції України, згідно з якою управління об‘єктами права державної власності має здійснюватися відповідно до закону.
У пропозиціях стверджується, що визначення управління об‘єктами державної власності як здійснення Кабінетом Міністрів України, уповноваженими ним органами, іншими суб‘єктами, визначеними цим законом, повноважень щодо реалізації прав держави, як власника таких об‘єктів, суперечить частині 2 ст.326 Цивільного кодексу України, згідно з якою від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Погоджуючись про наявність певної неузгодженості між цими положеннями, звернуто увагу на те, що частиною 2 ст.141 Господарського кодексу передбачено, що управління об'єктами державної власності, відповідно до закону, здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти. Крім цього, згідно із частиною 1 ст.170 ГК України уповноваженою особою з управління корпоративними правами держави може бути громадянин або юридична особа, що визначена за результатами конкурсу, з якою відповідний центральний орган виконавчої влади укладає договір доручення з управління корпоративними правами держави.
Для узгодження між собою вказаних положень ЦК України, ГК України та Закону "Про управління об‘єктами права державної власності" запропоновано включити до частини 2 ст.23 проекту новий абзац, згідно з яким доповнити частину 2 ст.326 ГК новою частиною такого змісту:
"Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, - може здійснюватися іншими органами".
Щодо зауваження Президента України про те, що чинна редакція проекту дозволяє юридичним і фізичних особам неконтрольовано відчужувати державне майно, то з метою його врахування, ст.10 доповнена новою частиною такого змісту:
"Корпоративні права держави, передані уповноваженим особам в управління не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності". У зв‘язку з цим відповідні зміни внесено до ст.12 закону.
З метою усунення суперечності між ст.5, в якій визначаються повноваження Кабінету Міністрів України щодо управління суб‘єктами господарювання державного сектору економіки, які можуть стосуватися майна, яке не є державною власністю, та п.5 ст.116 Конституції України, яким до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено управління лише об‘єктами державної власності, у відповідних пунктах ст.5 закону внесено уточнення, що згадані повноваження Кабінету Міністрів стосуються лише використання державного майна.
Підтримано Пропозиції Президента України щодо виключення із закону ст.11 та 13 16, які не стосуються управління об‘єктами державної власності.