Законопроектом (реєстр. №11090) пропонується визначити, що у разі відсутності первинних еталонів статус державних еталонів може бути наданий вторинним еталонам підприємств, що належать до сфери управління Центрального органу виконавчої влади у сфері метрології (ЦОВМ), в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення, які є вихідними еталонами України, а не територіальним органам, оскільки Міністерство економічного розвитку і торгівлі, яке є спеціально уповноваженим органом у сфері метрології, не має територіальних органів; уповноваження і атестація та оформлення їх результатів проводяться, а спори з питань уповноваження та атестації вирішуються ЦОВМ у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.
Крім того, пропонується врегулювати питання процедури та термінів видачі свідоцтва про уповноваження або атестацію, здійснення державного метрологічного нагляду тощо.
Відповідні зміни передбачається внести до законів "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про захист прав споживачів", Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Члени Комітету, обговоривши проект, наголосили на тому, що питання врегулювання організації та проведення державного метрологічного контролю і нагляду потребує негайного вирішення. Загалом підтримуючи законодавчу пропозицію, члени Комітету визначилися, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням зауважень, зазначених у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради.
У ньому, зокрема, зазначається, що проектом пропонується внести зміни до статі 171 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), які обумовлені тим, що в зв’язку з прийняттям Закону "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології не можуть сьогодні виконувати функції державного метрологічного нагляду, оскільки за своїм правовим статусом вони є державними комерційними підприємствами. Водночас, з метою формування та ведення державного Реєстру суб’єктів господарської діяльності, які займаються діяльністю з виробництва, ремонту, продажу, прокату та застосування засобів вимірювальної техніки, а також виконання інших функцій доцільно, на думку експертів, зберегти адміністративну відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення підприємств, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері метрології, а також неподання або несвоєчасне подання до цих підприємств на погодження переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають перевірці.
У висновку зазначається також, що сьогодні правом складати протоколи та розглядати справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 171 КУпАП мають:
керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації і його заступники (Міністр економічного розвитку та торгівлі України, а також його заступники);
директори центрів стандартизації, метрології та сертифікації Автономної Республіки Крим, області, міста та їх заступники (стаття 244-7 КУпАП).
При цьому, наділення останніх повноваженнями щодо розгляду зазначеної категорії справ, на думку Управління, є "досить дискусійним, оскільки за своїм правовим статусом вказані центри є державними комерційними підприємствами". Вирішення ж питання щодо притягнення винних до адміністративної відповідальності, вважають експерти, повинно бути виключною прерогативою відповідних уповноважених державних органів, а не посадових осіб підприємств.
На думку експертів, у законопроекті вирішенню цієї проблеми не приділено ніякої уваги. "Проте актуальність розв’язання цього питання є досить великою, оскільки зволікання може привести до втрати висококваліфікованих фахівців у сфері метрології (більше 100 осіб), які можуть знайти іншу роботу, а підготовка нових кадрів займе певний час та потягне невиправдані витрати з Державного бюджету", - зазначається у висновку.
Експерти наголошують також на необхідності негайного вирішення цієї проблеми, оскільки у разі "усунення" директорів зазначених центрів від розгляду таких справ, їх розгляд ляже тягарем виключно на Міністра економічного розвитку та торгівлі та його заступників". На думку фахівців, "таке невиправдане навантаження вказаних посадових осіб призведе до затягування термінів розгляду справ цієї категорії, можливого ухилення винних осіб від відповідальності у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності і, як наслідок, зниження якості захисту цих правовідносин".