На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №10625) спрямований на удосконалення нормативно-правового забезпечення соціального захисту дітей, підвищення ефективності реалізації державної політики щодо охорони дитинства, поліпшення діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо здійснення соціальної роботи з дітьми, які потребують особливої уваги з боку держави.
Проектом пропонується внести відповідні зміни до низки законодавчих актів України: Сімейного, Цивільного, Цивільного процесуального кодексів, законів "Про охорону дитинства", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", "Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої)".
Народні депутати звертали увагу на те, що законопроект покликаний удосконалити чинні юридичні норми, які регулюють питання влаштування дитини в сім'ї опікунів, піклувальників, прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу. Зокрема, зміни до Цивільного та Сімейного кодексів передбачають призначення дитині-сироті або дитині, позбавленій батьківського піклування, опікуна чи піклувальника виключно з числа тих осіб, які перебувають з підопічним у сімейних, родинних відносинах; призначення дитині тільки одного опікуна чи піклувальника.
Також зазначалося, що проектом пропонується узгодити окремі положення Цивільного процесуального кодексу щодо розгляду справ з усиновлення з нормами Сімейного кодексу, а також положення інших законів щодо зміни назв центральних органів виконавчої влади.
Крім того, члени Комітету наголошували, що різні законодавчі акти по-різному визначають категорії дітей, стосовно яких місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування здійснюються заходи соціального захисту. Таким чином, вважають парламентарії, з метою усунення розбіжностей, існує нагальна необхідність приведення законодавчих актів у відповідність між собою.