Основною метою прийняття законопроекту є ліквідація існуючих обмежень в застосуванні такого запобіжного заходу як застава і встановлення нового процесуального механізму, який буде сприяти широкому застосуванню застави до певних осіб в кримінальному судочинстві. Передбачається обрання застави тільки судом з участю прокурора, слідчого, особи, яка затримана або утримується під вартою у відкритому судовому засіданні, що дасть змогу виробити єдину судову практику застосування застави у кримінальному процесі України.
Проектом пропонується: уточнити визначення закону, як альтернативного взяттю під варту запобіжного заходу, розкрити механізм його застосування, уточнити підстави застосування застави, встановити конкретні обов'язки особи, яка звільняється під заставу, встановити критерії визначення розміру застави, строки внесення і порядок прийняття, уточнити форму бланків процесуальних документів – постанови (ухвали) суду про обрання запобіжного заходу у виді застави та постанови судді про прийняття застави.
Крім того, чинний КПК пропонується доповнити статтями, в яких передбачити обов'язки, що покладаються на особу, щодо якої обрано запобіжний захід. Це дасть змогу більш конкретно визначати її процесуальну поведінку; розмір застави, порядок звільнення та порядок звернення застави в доход держави.
Законопроектом також передбачено внесення змін до ряду статей КПК, якими покладено обов'язок на суддю у випадках, передбачених законом, визначати розмір застави, щоб зацікавлені особи могли клопотати про таке звільнення з-під варти протягом всього часу провадження у справі.
Члени Комітету під час розгляду законопроекту зробили до нього низку суттєвих зауважень і вважають, що поданий народним депутатом О.Лукашуком проект не варто вносити на розгляд Верховної Ради через те, що у Верховній Раді знаходиться підготовлений до другого читання проект нового Кримінально-процесуального кодексу.